1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

58-ий Книжковий ярмарок у Франкфурті-на-Майні

У Франкфурті-на-Майні завершується, 58-ий Книжковий ярмарок. Він є найбільшим у світі. В ярмарку беруть участь понад 7000 видавництв зі 113 країн світу. У 13 павільйонах, загальною площею 172 тисячі квадратних метрів вони представляють майже чотириста тисяч видань, чверть з яких, – новинки.

Індія - почесний гість ярмарку

Індія - почесний гість ярмарку

Одна з провідних тем нинішнього ярмарку називається «Майбутнє освіти». Чому саме на освіті організатори вирішили зробити наголос, пояснює директор книжкового ярмарку Юрген Боос:

Читання завжди має просвітницьку функцію. І ми розглядаємо його як інструмент розвитку особистості. Читання має найрізноманітніші аспекти: розважальний, освітній, дещо. Читання повинне бути доступне всім. 800 тисяч осіб на Земній кулі не уміють читати. До того же є немало людей, не здатних прочитати більше однієї сторінки. І якщо ми, організатори ярмарку не можемо це змінити, то хоча б в змозі створити підмурівок для фахівців, котрі працюють над вирішенням цих проблем.

Слід зауважити, що люди, котрі не вміють ані читати, ані писати, всупереч поширеній думці, проживають не тільки в країнах третього світу, але і в цілком благополучній Європі. У Німеччині їх налічується чотири мільйони. Зважаючи на серйозність проблеми, у рамках Франкфуртського ярмарку проходить конгрес вчителів та презентується універсальна освітня програма. Темі освіти також присвячено конгрес «Індія на підйомі». На ньому фахівцям зі всього світу надається можливість познайомитися з досвідом індійських колег. Свідченням поступу індійців у освітній сфері є те, що, в нинішньому році, ця країна знов стала традиційним гостем Франкфурту.

У Франкфурті Індія представляє обширну програму, до якої долучено не тільки літературні твори, але також і доробки образотворчого мистецтва, музики, кіно і національних танців. Державу, з населенням понад мільярд мешканців, у Франкфурті представляють 70 авторів. За словами директора книжкового ярмарку Юрґена Бооса, останнього разу Індія гостювала у Франкфурті 1986 року:

Починаючи з 1986 року Індія змінилася докорінним чином. Нині в Німеччині важко знайти газету, яка не писала би про економічну потугу індійців. Про Індію писали всі, але тільки не в культурному аспекті. Майже було забуто те, що в країні існує 24 офіційні мови, а також 120 діалектів, тексти з яких практично не перекладаються. З деяких цих діалектів дещо було перекладено спеціально до Франкфуртського ярмарку. У країні існує дуже потужна поезія, а кіно знімається не тільки в Боллівуді. Тому для мене досі істотно, що, через двадцять років, ми знов запросили Індію.

Щорічно в Індії видається 80 000 тисяч нових книжкових найменувань.

Україна на Франкфуртському книжковому ярмарку була представлена продукцією 48 видавництв, більшість якої було розміщено на державному стенді, який, як у попередні роки, привіз до Німеччини Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Площа стенду складала 84 квадратних метри, на яких було презентовано 1000 найменувань від 80 українських видавництв. Презентація стенду на ярмарку пройшла за участю генконсула України у Франкфурті та інших офіційних осіб, зокрема, директора департаменту видавничої справи та преси Державного комітету телебачення і радіомовлення України Валентини Бабилюльки.

Як і під час кожної виставки ми намагалися поділити літературу за тематичними напрямками. Щоб відвідувачам легше було зорієнтуватися в тематиці. Це правові книжки, довідники, словники, енциклопедії, література про регіони, література мовами національних меншин. З художньої літератури ми намагалися представити класиків, які є візитівкою держави, і твори сучасних авторів. Ми маємо твори Андрія Куркова, Юрія Покальчука, Ірени Роздобудько. На ярмарку ми представили також дитячу літературу.

Варто зауважити, що у порівнянні з минулим роком, коли на українському стенді можна було бачити немов тіні минулого альбоми про комсомол, його нинішнє наповнення вийшло досі насиченим. Проте оформлення залишало бажати кращого. В першу чергу через мізерне фінансування з боку держави. За словами Валентини Бабилюльки, кошти було відчутно скорочено в світлі нещодавних змін в тендерному законодавстві України. Наприклад, минулого року українська держава виділила Державному комітету телебачення і радіомовлення на організацію стенду 400 тисяч гривень. Цього року коштів вистачило лише для відрядження співробітників Комітету, а оренду площі на суму приблизно 20 тисяч євро, було покрито за рахунок пайової участі видавництв, чия продукція увійшла до експозиції стенду. Також спонсорську допомогу надала авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України». Авіатори безкоштовно доставили до Франкфурту експонати національного стенду. Перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Анатолій Мураховський у інтерв’ю „Німецькій хвилі” розповів, що йому особисто на українському стенді сподобалося найбільш:

Мене, як читача, завжди приваблювала історична література: Чудові подарункові фоліанти, які є яскравою плямою в центрі нашої експозиції. І безперечно, як завжди, тут представлені книги нашого раритетного видавництва «Мистецтво». Це і «Українки в історії» і «Український костюм, українське вбрання», хороший проект «Тарас Бульба» видавництва «Дніпро». Книги видавництва «Либідь» та багатьох недержавних видавництв. Мене приваблюють подарункові видання та історична література. Дуже цікава добірочка видавництва Folio.

За словами головного редактора видавництва Folio Наталії Фоміної, на ярмарок вона і її колеги приїхали, в першу чергу, для придбання нових ліцензій.

Ми співпрацюємо з багатьма французськими і польськими видавництвами. Ми намагаємося закупати зовсім нові книжки, які ще тільки перекладаються російською, і ми робимо ці переклади українською, щоби не відставати від росіян. У нас вже склалися добрі і давні стосунки з французькими видавництвами, і ми, як тільки з’являється нова книжка французькою, відразу починаємо вести перемовини щодо придбання прав.

Таким чином, за рахунок гри на випередження, книжка українською мовою може набути конкурентоздатності щодо російськомовних перекладів.

Пріоритетом у Франкфурті для головного редактора львівського видавництва «Кальварія» Петра Мацкевича є продаж прав на книги українських письменників в інші країни. У минулому він дуже вдало продав, і продовжує продавати, зокрема до Німеччини ліцензії на книги Любка Дереша. Зараз «Кальварія» представила у Франкфурті каталог, що налічує понад 50 творів 24-х авторів. У ньому, крім вже згаданого вище Дереша, значаться імена Кононовича, Кононенко, Кожелянко, Меднікової, а також молодих письменників – Ксенії Харченко, Галини Ткачук, Віктора Маліновського, Наталки Забрамської, Галини Логинової і Оксани Драчковської.

Одночасно Петро Мацкевич відзначає ще одну цікаву тенденцію «українського Франкфурту»:

Росіяни масово купують права на переклади українською мовою. І не тільки в нашому видавництві. І Винничука вони вже перекладають, і Роздобудько. Наразі Дереша не перекладено російською, але його не перекладено не через то, що його не хочуть перекладати, а того, що його дотепер не могли перекласти. Існує величезна проблема якісного перекладу з української на російську . Нарешті знайшлося видавництво, яке вирішило, що в стані це зробити. До цього за справу бралися такі видавництва, як «Амфора», «Ад Маргинем». Зараз за переклад взялося видавництво «Лімбус». А ось в «Ад Маргинем» вийшов такий казус: Михаіл Єлізаров, як на мене, дуже добрий письменник і гарний стиліст, відмінність якого від інших російських письменників полягає в тому, що він народився і виріс в Івано-Франківську, прожив там 19 років, і здавалося як не йому, то кому перекладати цей текст. Він схопився й сказав: «Петре, я за місяць обламаю». Але через місяць він присилає мені розпачливого листа: «Петре, я не можу адекватно перекласти цей текст засобами російської мови.

Чого дійсно бракує українцям у Франкфурті, так це присутності українських письменників наживо. Проте в Державному комітеті телебачення і радіомовлення обіцяють у майбутньому ліквідовувати дану недопрацьовку й допомогти видавництвам в справі соліднішої презентації української літератури.

Олександр Павлов