1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

50-річчя Римських угод: ювілей без ностальгії

На вихідних у Берліні, столиці головуючої нині в Європейському союзу Німеччини, урочисто відзначили піввіковий ювілей Римських угод, які заклали фундамент ЄС. Зокрема було підписано Берлінську декларацію про минулі досягнення спільноти та її плани на майбутнє.

На підписанні Берлінської декларації

На підписанні Берлінської декларації

50 річний ювілей підписання “Римських угод” не став святом, сповненим ностальгії – сказав президент Європарламенту Ганс-Ґерт Петтерінг. Хоча без екскурсії в минуле, звичайно не обійшлося. Зокрема, федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель охоче згадувала власне дитинство:

“Коли підписували Римські угоди, мені було 3 роки. Мені було 7, коли побудували Берлінську стіну. Вона розділила і мою родину. Я не вірила в те, що зможу вільно їздити на Захід ще до того, як вийду на пенсію.”

Об’єднання Європи, яку було тривалий час розділено, керівники держав Євросоюзу визнали головним надбанням останніх 50 років. Про це згадується у першій частині “Берлінської декларації”, яку з нагоди ювілею, підписали у неділю президент Євро комісії Жозе-Мануель Баррозу, Президент Європарламенту Ганс-Ґерд Петтерінг та власне Анґела Меркель. Від запланованого підписання документа усіма главами 27 держав ЄС вирішили відмовитися. Офіційна причина – через брак часу для такої довготривалої церемонії.

Водночас, ще напередодні кілька країн ЄС висловили невдоволення тим, як готувався сам документ. Зокрема Чехія нарікала на те, що Берлін не дав змоги членам ЄС достатньо подискутувати з приводу тексту. Анґела Меркель повідомила, що в такий спосіб прагнула завадити зайвим чварам:

“Метод був справді ефективним. Оскільки врешті-решт з Берлінською декларацією погодилися усі. Я хочу запобігти тому, щоб, якщо якась з 27 держав хотіла внести невеличку поправку до проекту тексту, все це ставало приводом для широких дискусій і перетворювалося на питання престижу.”

Далекоглядні плани: реформи й Конституція

Анґела Меркель закликала керівників Європейського союзу спільно працювати над реформою спільноти й запропонувала зібрати міжнародну урядову конференцію для вирішення конституційної кризи. До червня німецький канцлер планує розробити відповідну „дорожню карту” для цього , а Португалія, яка влітку перейме головування у ЄС, має подбати про ухвалення остаточного рішення. Керівництво Євросоюзу бажало б вже до 2009 року закінчити процес реформування.

За словами президента Єврокомісії Жозе-Мануеля Баррозу, лідери держав ЄС мають нарешті визначитися і з тим, що ж робити далі:

“Європейський союз – це не іноземний загарбник. Це - наш спільний проект. Європа – це не вони, це - ми. Для політиків національного рівня спокусливо привласнювати усі надбання ЄС, а Брюссель звинувачувати в усіх гріхах. Втім, це - нечесно.”

Так було не завжди, згадує кореспондент видання Le Monde Пол Колловальд, який висвітлював підписання Римських угод 1957 року. Тоді, 50 років тому, мешканці європейських держав набагато більше довіряли керівникам своїх країн – говорить він:

"Ми жили в демократії, але покладалися на уряд. Тоді міністри задумалися над тим, яким має стати життя після Другої світової війни, й виклали свої ідеї з цього приводу. Тобто тоді вони знали, що роблять, і люди їм довіряли. Сьогодні я нічого подібного не бачу.”

Експерти кажуть, що сьогодні мешканці Євросоюзу сприймають ЄС як щось, що є само собою зрозумілим. Тому не помічають надбань, як от півстоліття без війн, а зважають лише на недоліки. Особливо це стосується молодих людей, які не застали часи лихоліть, уважає президент Європарламенту Ганс-Герд Петтерінг:

“Я би хотів звернутися до всіх громадян ЄС, але передусім до молодих людей. Не має значення, де ви мешкаєте. Для вас і для нас Європа починається вдома, там, де ми живемо. Наша батьківщина робить нас громадянами Європи. Батьківщина і Європа є нероздільними.”

Святкувати 50 річчя “Римських угод” до центру Берліна прийшли десятки тисяч людей. Біля Бранденбурзьких воріт, де розташували намети з інформацією про різні держави, перехожі могли змогу скуштувати національні страви та послухати виступи відомих виконавців. Відбувалися й акції протесту, але у них взяло участь набагато менше людей, ніж очікували. Під гаслами “Ні – Європі капіталістів” мітингували близько п’ятисот осіб.

Конкуренцію святкуванню склав лише маленький білий ведмедик Кнут, якого вперше показали публіці у Берлінському зоопарку. Подивитись на Кнута забажали близько 20 тисяч людей. Скористалися цією можливістю зокрема й представники офіційних делегацій країн ЄС, які приїхали до Берліна на святкування піввікового ювілею Римських угод.