5 фактів про особливе партнерство між Україною та НАТО | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 09.07.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

5 фактів про особливе партнерство між Україною та НАТО

9 липня виповнюється 20 років з часу підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Які вигоди приніс сторонам цей документ, і чим статус особливого партнерства відрізняється від членства в Альянсі?

Президент України Леонід Кучма (л) та генсек НАТО Хав'єр Солана. Саміт НАТО в Мадриді, 1997

Президент України Леонід Кучма (л) та генсек НАТО Хав'єр Солана (п) після підписання Хартії у Мадриді. Липень 1997-го

Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору (НАТО) підписали під час Мадридського саміту Альянсу 9 липня 1997 року. На відміну від повноправного членства, цей документ не передбачає поширення на Україну 5 статті Статуту НАТО (основоположний пункт про колективний захист у разі нападу на одного з членів - Ред.). Хартія окреслює насамперед політичну та практичну невійськову форми тіснішої співпраці України з НАТО. Вона стала логічним продовженням приєднання України до програми "Партнерство заради миру" у 1994-му. У серпні 2009-го в Брюсселі схвалили декларацію про доповнення Хартії від 1997-го року з урахуванням результатів Бухарестського саміту, що відбувся роком раніше у румунській столиці.

1. Декларація сприяння НАТО безпеці України

В тексті Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО сказано, що жодна країна не має будувати свою безпеку за рахунок безпеки іншої, розглядати жодну частину регіону ОБСЄ як сферу свого впливу і має утримуватися від загрози силою або використання сили проти будь-якої держави. Хартія також задекларувала намір про створення кризового консультативного механізму на випадок, якщо Україна вбачатиме пряму загрозу своїй територіальній цілісності, незалежності або безпеці.

2. Комплексний план підтримки України

Передбачена Хартією підтримка Альянсом України реалізувалася на Варшавському саміті НАТО у липні 2016 року. В заключному комюніке засуджується російська агресія проти України і стверджується, що "незалежна, суверенна і стабільна Україна, що твердо віддана демократії та верховенству права, є ключем до євроатлантичної безпеки". Затверджений самітом Комплексний план з підтримки України передбачає надання найбільшої в історії НАТО допомоги країні, що не є членом Альянсу.

3. Військова співпраця

В межах підтриманої НАТО реформи Збройних сил України передбачається їх перехід до 2019 року на стандарти НАТО (STANAG). За даними міноборони України, військова співпраця українських Збройних сил із оборонними силами країн НАТО розгортається у 13 галузях і за 40 цільовими напрямками. За свідченням міноборони України, це "дозволяє вирішувати найбільш складні завдання, які стосуються обороноздатності держави, вирішення поточних оперативних потреб, і зміцнення оборонного потенціалу та реалізації реформ". Всього називається п’ять стратегічних цілей: створення об’єднаної системи керівництва силами української оборони, ефективна політика планування і застосування ресурсів, посилення боєздатності частин і з’єднань за світовими стандартами, об’єднана з НАТО логістика і система медичного забезпечення.

Учасники саміту НАТО в Мадриді

Учасники саміту НАТО в Мадриді

4. Політичний діалог

Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентськими контактами між Верховною Радою України та Парламентською асамблеєю НАТО.  Головна роль тут належить створеній 1997 року на виконання Хартії про особливе партнерство Комісії Україна-НАТО (КУН). В розділі III Хартії серед сфер консультацій та співпраці Україною з НАТО називаються "політичні питання євроатлантичної безпеки та стабільності, запобігання конфліктам, управління кризами, підтримання миру, врегулювання конфліктів та гуманітарних операцій, політичні та оборонні аспекти нерозповсюдження ядерної, біологічної та хімічної зброї, контроль над озброєнням та роззброєнням, експорт озброєнь і передача сукупних технологій, боротьба з контрабандою наркотиків і тероризмом". Розділ IV Хартії передбачає проведення регулярних зустрічей між Україною та НАТО на рівні Північноатлантичної ради, взаємні візити високого рівня, механізми військового співробітництва, утворення військової місії зв'язку України при штаб-квартирі НАТО у Брюсселі.

5. Практична допомога

Практична співпраця України з НАТО триває в межах створених під егідою КУН п'ятьох спільних робочих груп Україна-НАТО: з військової реформи, з оборонно-технічної співпраці, з економічної безпеки, з планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру та з науки і довкілля. Після початку агресії Росії проти України НАТО започаткував низку трастових фондів на підтримку України:

-      з кібербезпеки

-      з реформування систем логістики і стандартизації Збройних сил України

-      з фізичної реабілітації (протезування) військовослужбовців, поранених в АТО

-      з модернізації системи управління військом та зв’язку

-      з перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців

-      з розвитку національної системи протимінної діяльності та протидії саморобним вибуховим пристроям

-      з перезахоронення радіоактивних відходів

Загальний обсяг цих трастових фондів оцінюється у 6 мільйонів євро. Ще на 10 мільйонів євро впродовж 2014-2017 років можуть розраховувати українські науковці в межах програми НАТО "Наука заради миру та безпеки". Після масштабної кібератаки, якої зазнала Україна 27 червня через вірус Petya.А, заступник генерального секретаря НАТО з нових викликів безпеці Сорін Дукару заявив під час свого візиту до Києва, що "безпекові інтереси України та НАТО повністю пов'язані та переплетені" і оголосив про розширення цільового фонду Україна-НАТО з кібербезпеки.

Дивитись відео 02:36

Україна-НАТО: 20 років непростих відносин (08.07.2017)

DW.COM

Посилання в інтернеті

Аудіо й відео до теми