1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

40 років соціальної допомоги у Німеччині



Соціальна допомога у Німеччині є однією зі складових поняття добробуту цієї держави. Це гроші, яку нарахувують людині, котра не має жодних інших джерел прибутку. Соціальну допомогу почали виплачувати в Німеччині 40 років тому. Нині її отримують 2,8 млн. осіб, що перевищує три відсотки населення країни. Однак уряд Німеччини планує зробити критерії, які надають право на отримання соціальної допомоги, суворішими. Таким чином кількість отримувачів державної підтримки незабаром може зменшитися.

Причиною звернення німців до відділів соціального забезпечення у більшості випадків є втрата роботи, інколи - розлучення або народження дитини. Серед отримувачів соціальної допомоги є ще особлива категорія громадян - це люди, які не можуть піклуватися самі про себе внаслідок хвороби, інвалідності або немічності. Федеральний закон про соціальну допомогу, який набрав чинності ще 1962 року, гарантує їм усім - дослівно - "життя відповідне гідності людини". Для цього з державної скарбниці торік було виділено майже 22 мільярди євро. До тих, про кого турбується держава, належать нині також 280 тисяч осіб, що прагнуть отримати політичний притулок у Німеччині. До 1994 року вони отримували таку саму соціальну допомогу, як і громадяни Німеччини, але потім розміри виплат було скорочено.

До речі, отримувачі соціальної допомоги розподілені в Німеччині нерівномірно. Баварія може похвалитися найменшою кількістю тих, хто залежить від соціальних виплат. Цей показник там дорівнює лише 1,8 відсотка від загальної кількості населення федеральної землі. Найбільше отримувачів соціальної допомоги у великих містах. Наприклад, у Берліні їхня частка сягнула семи з половиною відсотків. Загалом соціальну допомогу в Німеччині нині отримує втричі більше людей, ніж 40 років тому. За словами керівника федерального статистичного відомства Йогана Галена, сьогодні змінилася й соціальна структура отримувачів:

"У 60-х роках іноземці майже не зверталися до держави з проханням про надання їм соціальної допомоги, оскільки тоді вони мали роботу. Нині серед отримувачів соціальної допомоги 22 відсотки тих, хто не має німецького паспорту. Водночас в порівнянні зі 60-ми роками нині помітно скоротилася частка людей похилого віку, які є залежними від соціальної допомоги. Натомість значно більше отримувачів соціальної допомоги стало серед молоді. Сьогодні приблизно один мільйон молодих людей віком до 18 років залежать від виплат із соціальних кас."

У Німеччині кожна четверта одинока мати залежить від соціальних виплат. Після внесення змін до законодавства розмір такої допомоги становитиме 340 євро на місяць. Гроші мають витрачатися на харчування, одяг, квартплату та комунальні послуги, що називається мовою чиновника "соціокультурний мінімум існування". Крім того, можна подавати заяви на додаткові виплати. Йдеться про проїзд дітей до школи, про купівлю різдвяних подарунків, або ж придбання найнеобхідніших речей для немовляти.

Лідія Геллер незабаром стане мамою. Вона не перебуває у шлюбі, але заради фінансової вигоди - наприклад сплати податків у менших розмірах - не збирається одружуватися. Соціальну допомогу вона не отримуватиме, оскільки має постійну роботу і роботодавець підтримуватиме її також під час декретної відпустки. Однак Лідія Геллер не має наміру залишатися у відпустці відведених три роки, а має намір повернутися на робоче місце вже за 6 місяців після народження дитини. Це дозволить їй зберегти зарплатню на колишньому рівні. Хоча вона розуміє, що працювати і водночас займатися вихованням дитини буде складно:

"У Німеччині - досить важко для жінок поєднувати виховання дітей та професійну кар"єру. Дитина коштує дорого. І коли немає постійного фінансового доходу або ж сталого місця праці, тоді дійсно маєш мало грошей у розпорядженні і тоді, як правило, стаєш залежним від соціальної допомоги або державної підтримки."

Саме тому більшість жінок у Німеччині дуже пізно народжують дітей. Не стала винятком і Лідія Геллер. На першу дитину вона відважилася лише в 30 років:

"Я визнаю, що в порівнянні з жінками інших європейських країн це дуже пізно. Під час навчання в університеті я вирішила почекати з дитиною, оскільки дитина - це занадто дороге задовлення. Крім того, такі зміни могли завадити моїй кар"єрі."

Тим часом німецький уряд розмірковує, як скоротити кількість отримувачів соціальної допомоги. Нині узгоджувальна комісія бундестагу (парламенту країни) та бундесрату (представництва федеральних земель) розглядає урядовий законопроект, який покликаний реформувати систему соціального забезпечення. Очікується, що після запровадження таких реформ кількість тих, хто матиме право на соціальну допомогу, значно скоротиться. Аби уникнути зловживань соціальним захистом, працездатні отримувачі фінансової допомоги буквально зобов"язуватимуться погоджуватися на роботу, яку для них знайде відомство з питань праці. Якщо ж вони відмовлятимуться, то їм загрожуватимуть штрафні санкції.

Маріанна Кавка