1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

31 жовтня ввійде в історію як ”день екзит-полу”?

У світовій практиці екзит-поли – це цілком звичне явище на виборах. Їхня головна цінність – це вміння соціологів уже за півгодини після закриття виборчих дільниць дати майже точні результати виборів. Утім, в Україні акценти дещо зміщені. Після виборів у Мукачевому, коли результати екзит-полу суттєво відрізнялися від офіційних, його радше розглядають як можливість виявити ймовірні фальсифікації.

default

Одразу чотири, а, за деякою інформацією, навіть п‘ять різних інституцій одночасно проводитимуть свої ”екзит-поли”. Можна сказати, що це рекорд. Якщо порахувати загальну кількість людей, яких збираються опитати соціологи, то схоже, що ці опитування охоплять мало не кожну виборчу дільницю. Про занепокоєння українських експертів з цього приводу розповість Захар Бутирський:

”Першим про намір дослідити громадську думку в день виборів шляхом екзит-полу, тобто опитування виборців на виході з виборчих дільниць, ще заздалегідь заявив Консорціум з п”яти компаній, а саме: ”Соціс”, ”Київський міжнародний інститут соціології”, Фонд ”Демократичні ініціативи”, ”Соціальний моніторинг” та ”Центр імені Разумкова”. Члени цього об‘єднаного ”екзит-полу” вже мають досвід проведення подібних опитувань. Уперше вони пройшли випробування на виборах до Верховної Ради в 1998 році, потім на президентських виборах в 1999-му та на парламентських у 2002 році. Причому дані соціологів з виборчих дільниць щоразу мінімально відрізнялися від офіційних результатів Центральної виборчої комісії. Координатор проекту ”Національний екзит-пол-2004” Ілько Кучерів розповів, чим відрізнятиметься цьогорічна акція:

”У нашому ”екзит-полі” відбулися певні зміни. Ми вирішили половину інтерв‘ю провести шляхом анкетування, а половину – з використанням ”таємних бюлетенів”. Тобто інтерв‘юер не знатиме, як заповнив анкету респондент. Бо є інформація про те, що респонденти можуть боятися чесно відповідати.”

Такі дослідження мають перевірити дані офіційного підрахунку, який проводитиме ЦВК. Це особливо важливо для представників української опозиції, які ставлять під сумнів незалежність комісії та допускають фальсифікацію результатів волевиявлення. Однак установи, наближені до кандидата від влади Віктора Януковича, раптом теж вирішили не довіряти Центрвиборчкому, а ”рахувати” голоси своїм екзит-полом. Спочатку такий намір проанонсував штаб Януковича в Донецьку, пізніше – ”Російський медіа-клуб”. Соціологічна асоціація та Національний інститут соціології, наближений до органів влади, теж збираються витратитися на ще один додатковий ”екзит-пол”. Директор інституту Олександр Яременко пояснив:

”Я підкреслюю, це наукове дослідження електоральних настроїв у день виборів. Для нас перша мета – наукова, друга – розвиток демократичних засад і громадський контроль.”

Таким чином, за висловом координатора проекту ”Національний екзит-пол-2004” Ілька Кучеріва, 31 жовтня ввійде в історію як ”день екзит-полу”. Зважаючи на те, що такі опитування – задоволення відверто не з дешевих, 4-5 екзит-полів для України одночасно, на думку експерта, це явно забагато. Консорціум на чолі з ”Демініціативами” закликає своїх конкурентів пройти аудит зарубіжними фахівцями, побоюючись появи непрофесійних ”екзит-полів”, які слугуватимуть знаряддям чиєїсь пропаганди. Натомість Яременко виступає проти намірів Консорціуму монополізувати ці дослідження. На думку директора Національного інституту соціології, ”судним днем” для усіх цих установ стане 31 жовтня.”

Зовсім інакше до явища екзит-полу ставляться в демократичних країнах, де йдеться насамперед про максимально точне прогнозування остаточного результату виборів. Говорить Маттіас Юнґ, один з керівників Маннгаймської групи демоскопів ”Wahlen”, яка займається проведенням екзит-полів під час виборів до Європарламету, бундестагу та парламентів федеральних земель:

”У нас мета екзит-полів зовсім інша. Наші соціологічні інститути не мають на меті контролювати чесність та прозорість результатів виборів. У Німеччині, скажімо, не може бути й мови про фальсифікації таких розмірів, щоб це відобразив екзит-пол. Ми виходимо з того, що вибори проходять чесно.”

У випадку з українськими чотирма-п”ятьма варіантами екзит-полу Маттіас Юнґ радить особливо зважати на те, наскільки компетентними та незаангажованими є ті чи інші соціологічні установи:

”Езит-полами досить легко маніпулювати, якщо за них беруться політично заангажовані структури. У Німеччині свідомо дотримуються принципу, щоб екзит-поли не проводилися організаціями, які представляють ті чи інші партії. Звісно, що результати опитування, проведеного соцслужбою на замовлення певних політичних сил, викликають підозри в упередженності. Такі результати можна заздалегідь уважати дуже відносними.”