30 років міжнародного правосуддя: від Мілошевича до Путіна

П'ять років після оголошення в розшук сербський генерал-полковник Ратко Младич, звинувачений у скоєнні воєнних злочинів та геноциді у зв'язку з облогою Сараєво та різаниною в Сребренниці під час громадянської війни в колишній Югославії, переховувався від міжнародного правосуддя. У 2011 році він був заарештований у Сербії, екстрадований до Гааги, де через шість років заслухав вирок Міжнародного трибуналу з колишньої Югославії (МТКЮ) - довічне ув'язнення.

МТКЮ: за 25 років - 142 судові процеси

Суд, повна назва якого "Міжнародний суд для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, вчинених на території колишньої Югославії з 1991 року", було створено 30 років тому на підставі резолюції РБ ООН № 827 від 25 травня 1993 року.

Він став першим після Нюрнберзького трибуналу та Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу міжнародним органом для розгляду справ про воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид.

Останній кримінальний процес у МТКЮ було завершено у 2017 році. Загалом же за 25 років ним було проведено 142 судові процеси (зокрема 92 - проти сербів, 33 - хорватів, 8 - косовських албанців, 7 - боснійських мусульман та 2 - проти македонців). Крім Младича, трибунал розглядав звинувачення проти колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича, який помер під час процесу, та колишнього президента Республіки Сербської Радована Караджича, якого врешті-решт засудили до довічного ув'язнення.

МТКЮ у певному сенсі послужив прообразом для створеного в 1994 році Міжнародного кримінального трибуналу з Руанди, який розглядав справи за звинуваченням у геноциді хуту проти тутсі, під час якого в цій африканській країні за чотири місяці було вбито до мільйона людей.

Читайте також: Україна не погоджується на формат гібридного трибуналу – Зеленський у Гаазі

Піонери міжнародної юриспруденції

Вольфґанґ Шомбурґ (Wolfgang Schomburg) був першим суддею з Німеччини в МТКЮ і також працював у Міжнародному трибуналі з Руанди. В інтерв'ю DW він наголосив на важливості двох цих юридичних органів для створення Міжнародного кримінального суду (МКС), який також розташований в Гаазі. Саме МКС нещодавно видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна - за підозрами в незаконній депортації українських дітей до Росії під час вторгнення РФ до України.

"Усе, що робить МКС, було б неможливо без підготовчої роботи цих двох спеціальних трибуналів. Вони показали, що за наявності політичної волі можна притягнути до відповідальності навіть найвищих осіб, включаючи президентів та керівників держави", - зазначає Шомбурґ.

І вважає, що це стосується й Путіна: "Докази за фактом насильницької депортації дітей видаються мені достатніми". Але німецький юрист переконаний, що це далеко не все: "Я бачу незаперечні докази, які ґрунтуються на публічних заявах, з якими ми всі знайомі, що дозволяють порушити питання про притягнення росіян до відповідальності за геноцид і за знищення України як злочину проти людяності".

На думку Шомбурґа, у ході російської війни проти України йдеться "про знищення політичної чи етнічної групи, а також цілого народу чи нації". І це, каже юрист, стало для нього цією датою з моменту початку вторгнення 24 лютого 2022 року.

Читайте також: Довгі руки Гааги: як суди переслідуватимуть за війну РФ в Україні

"Путін - воєнний злочинець, який перебуває у міжнародному розшуку"

Шомбурґ упевнений, що ордер на арешт президента Росії, виданий головним прокурором МКС британцем Карімом Ханом, уже проявляє свою дію. "На підставі ордера на арешт, виданого незалежними суддями світової спільноти, будь-хто може сказати, що Путін є воєнним злочинцем, який перебуває у міжнародному розшуку", - стверджує юрист.

Показовим назвав Шомбурґ і той факт, що після повідомлення про видачу ордера Путін практично не залишає територію Росії, проводячи міжнародні зустрічі у віртуальному форматі. А також численні заяви з Москви про те, що ордер МКС нічого не означає, і рішення російського Слідчого комітету порушити кримінальні справи проти суддів та прокурора МКС та оголосити Каріма Хана у розшук.

Читайте також: Війна РФ проти України: як розслідують воєнні злочини

Україна: суперечка про юрисдикцію

В інтерв'ю DW Шомбурґ висловився на підтримку дій МКС. Це видається необхідним, тому що питання про те, чи має суд взяти на себе юридичний розгляд війни Росії проти України, є дуже спірним із політичної точки зору. На сьогодні ні США, ні Росія не є учасником Римського статуту - договору, на основі якого засновано МКС.

Головна його проблема: слабка міжнародна підтримка. Особливо за найважливішим обвинуваченням на адресу керівництва Росії - агресивною війною проти України, порушуючи міжнародне права. Тому що "зі 130 держав-членів МКС лише небагато, лише близько 45, ратифікували доповнення статті 8bis - злочин у вигляді агресії", пояснює депутат Бундестагу від партії Зелених Борис Міятович (Boris Mijatovic).

І це пов'язано також із позицією Сполучених Штатів. Вашингтон завжди відкидав юрисдикцію МКС - інакше його війна 2003 року проти Іраку також могла бути предметом розгляду в Гаазі. Міятович закликає внести поправки до Римського статуту: "Ми повинні знову адаптувати міжнародне кримінальне право. (Для розгляду справи в МКС. - Ред.) має бути достатньо членства в ньому держави, яка зазнала нападу". Членство в МКС нападника, впевнений німецький депутат, при цьому необов'язкове.

Міністр юстиції Латвії Інесе Лібіня-Егнере закликає створити в Гаазі спеціальний трибунал щодо України без участі суддів МКС. "Зараз ми перебуваємо на тій стадії, коли всі розуміють, що він нам потрібен, - заявила Лібіня-Егнере в інтерв'ю DW. - Я більш ніж впевнена, що ми досягнемо цього результату".

Німецький експерт з міжнародного права Вольфґанґ Шомбурґ вважає, що дискусії про трибунал щодо України покликані "створити перешкоди на шляху МКС". Проте він упевнений у компетенції суду. Хоча б тому, що країни так званого Глобального Півдня, багато хто з яких підтримує МКС, не хочуть фінансувати ще один трибунал, вважає Шомбурґ. На думку німецького юриста, Володимир Путін або міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров одного разу опиняться на лаві підсудних у Гаазі: "Це станеться, як це сталося з іншими державними лідерами, яких ми притягнули до відповідальності у МТКЮ та Міжнародному трибуналі з Руанди. Вони опиняться в суді".