1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

30 років ”кіндер-сюрпризу”

Яйце з сюрпризом

Яйце з сюрпризом

Шоколадне яйце з іграшковим сюрпризом всередині пластмасового ”жовтка”, відоме в Україні під дещо дивною німецько-українською назвою ”кіндер-сюрприз” – один з прикладів найбільшого економічного успіху в історії виробництва солодощів. Нещодавно у Франкфурті-на-Майні відкрилася виставка, присвячена 30-річчю цього продукту.

”Я дуже люблю шоколад. А коли я з”їм шоколад, то залишається ще ”жовток” з іграшкою”.

Десятирічний Мальте добре розуміється на ”кіндер-сюрпризах”, як і багато інших його однолітків, які не можуть собі уявити жоден супрмаркет без загорнутих у кольорову фольгу шоколадних яєць. ”Жовток” у ньому не обов”язково має бути жовтим – в історії ”кіндер-сюрпризів” були часи й з іншими фарбами, і саме це найбільше цікавить колекціонерів, серед яких чимало дорослих. Бо за 30-літню історію шоколадного яйця таких збирачів з”явилося немало – іграшки в ”жовтку” збирають так само активно, як поштові марки і монети.

Випускає ”Кіндер-сюрприз” міжнародний концерн ”Ферреро”. У сорокових роках минулого століття його заснував в Італії кондитер П”єтро Ферреро, випустивши вперше крем на основі мелених горіхів та какао, відомий нині під назвою ”Нутелла”. Оскільки попит на нього, особливо в Німеччині, перевершив усі сподівання, то Ферреро вирішив побудувати невеличку фабрику поблизу Франкфурта-на-Майні. 1956 року на ній працювало всього п”ятеро осіб, рахуючи італійського інженера та секретарку. А вже через рік їх стало 150. Саме цього року розпочався випуск ще одного продукту– вишні в шоколаді, відомого під назвою ”Мон шері”. Вже через рік після її появи на ринку фабрика випускала понад 20 тонн ”Мон шері”. ”Кіндер-сюрприз” з”явився 1974 року і став одним з продуктів, які користуються найбільшим попитом. ”Ферреро” ніколи не оприлюднювала цифр про кількість випущених шоколадних яєць, але експерти вважають, що на кожного жителя планети припадає щонайменше по три шоколадних яйця, а відтак і по три іграшкових сюрприза.

”Пристрасть до збирання з”явилася в мене від самого народження. Точно я не можу сказати, але, очевидно, з трьох-чотирьох років я збираю ”сюрпризи”. Я збирала всі фігурки з яєць, які мені дарували. А коли разом з батьками була в магазині, то мені, природно, зажди купували таке шоколадне яйце”.

Цій жінці-лікарю з Кельна приблизно 30 років, стільки ж, скільки й ”кіндер-сюрпризу”. Через те, що в її квартирі для них вже не вистачає місця, нині фігурки складені в целофанових пакетах і мішках. Але вона неодмінно хоче їх звідти дістати, коли в неї з”явиться нова, більша квартира. Утримувати таке зібрання і поповнювати його, купуючи фігурки, не так вже й просто. У цьому переконаний колекціонер з Кельна, який збирає ”сюрпризи” вже 15 років:

”Якщо в тебе є 2 тисячі штук, які можна зібрати дуже швидко, то тоді треба їх продавати, щоб купити інші, рідкісніші чи цінніші, тобто треба шукати їх на ринках, в магазинах, за допомогою оголошень в газетах, через Інтернет і таке інше. Нині кожну фігурку можна одержати щонайдорожче за 25 центів, окрім, звичайно, справді дуже дорогих екземплярів”.

Такі екземпляри теж є: раритети пропонуються в спеціальних каталогах за ціною до 900 євро. Найцінніші, звичайно, ті, які випускалися обмеженим накладом, мають дрібні деталі, які часто губляться, чи, як це відомо нумізматам та філателістам, з якимись фабричними дефектами.

”Кіндер-сюрприз” уже був і в центрі європейської політики: деякі депутати Європейського парламенту вимагали заборони їхнього продажу під тим приводом, що діти можуть проковтнути дрібні деталі, хоча в історії ЄС такі випадки поки що не задокументовані.

Але, виявляється, не все, що діти знаходять в ”жовтку”, викликає захоплення:

”У мене є якийсь дивний тип з ліхтарем на голові... Він абсолютно нічого не вміє робити! Я думаю, його треба викинути геть”.

Що ж, сюрприз, як відомо, не завжди має бути приємним.