1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

„2006-й рік Росія розпочала в стані сп’яніння від манії величі”

2006-й рік Росія розпочала в стані сп’яніння від манії величі. Першого січня до неї вперше перейшло головування у великій вісімці, групі провідних демократичних індустріальних країн світу. Цього самого дня Росія закрутила газовий кран для свого сусіда - України. Обидві події мають суттєве значення для почуття власної гідності держави, яка після розвалу Радянського Союзу намагається знайти шлях до самої себе. Росія Володимира Путіна почувається добре в товаристві сильних – і з насолодою вказує слабким, де висить батіг, - коментує газета Süddeutsche Zeitung.

Газета Pforzheimer Zeitung пише:

Кристально чистим демократом назвав колишній канцлер Німеччини Шредер свого товариша, російського президента Володимира Путіна. Але те, що нині кремлівський лідер дозволяє підконтрольному російській державі енергетичному концерну „Газпром” виробляти з Україною, заслуговує у кращому випадку визначення кристально чистого рекету. Москва навіть не намагається приховати, що тут йдеться не стільки про величину ціни російського газу для України, скільки про політичні інтереси Росії. Зухвалість, з якою російський уряд поставив під загрозу енергетичне забезпечення цілої країни для того, аби послабити там нелюбимого державного лідера, повинна примусити Захід забити на сполох. І передусім це стосується Німеччини, - вважає газета Pforzheimer Zeitung.

Газета Nürnberger Zeitung зауважує:

Путін робить ставку на шантаж, – а що робить Захід? Поки що партнери демонструють поважну стриманість, адже ніхто не хоче псувати відносини з важливим постачальником енергоносіїв. Але з такою стратегією довго не протриматися, оскільки першого січня до Росії перейшло головування в клубі найважливіших індустріальних країн світу. Враховуючи цей факт, заява Путіна про те, що темою саміту великої вісімки він хоче зробити питання енергозабезпечення, вже зараз лунає, як погроза, - застерігає газета Nürnberger Zeitung.

Газета Bild згадує у зв’язку з російсько-українською газовою суперечкою колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера, який планує очолити комітет акціонерів фірми-оператора Північноєвропейського газопроводу, що на 51 відсоток належить „Газпрому”. Видання, зокрема, пише:

Саме зараз, коли до Росії перейшло престижне головування у великій вісімці, Москва вперше вирішила використати зброю 21-го століття і перекрила газ Україні. При цьому схоже на те, що Москві йдеться не про економічний, а передусім про політичний конфлікт. (...) Щонайпізніше тепер екс-канцлер Ґерхард Шредер повинен добре подумати, чи справді варто йти на службу до російського президента і погоджуватися на працю в державному російському газовому концерні. Колишній німецький канцлер керує російською газовою гарматою? Це ж просто абсурд! – читаємо в газеті Bild.

Подібну думку висловлює й газета Stuttgarter Zeitung:

Це справляє неприємне враження. Шредера в ці дні не видно й не чутно. На заклики громадськості виступити в ролі посередника в газовій суперечці між Росією та Україною колишній канцлер не відповів. Але чи може він взагалі це зробити? Адже Шредер врешті-решт зацікавлена сторона. Він представляє державний концерн „Газпром” і особисто товаришує з Путіним. За таких умов можна було б відразу звернутися з проханням про посередництво до російського президента. І справді, Путін не цурається робити посередницькі поради - так, начебто „Газпром” власноруч може ухвалювати рішення. Ні, Кремль визначає, кому Росія продає газ та нафту, а кому - ні. Зосередження політичної та економічної влади в Кремлі досягло таких обсягів, які викликають вже серйозне занепокоєння, - констатує газета Stuttgarter Zeitung.

І на завершення – цитата з газети Handelsblatt. Видання наголошує на важливості диверсифікації джерел енергії для Європейського союзу:

Ані голова комітету акціонерів Ґергард Шредер, ані концерни BASF та Eon не можуть більше робити вигляд, начебто Північноєвропейський газопровід, який вони будуть разом з „Газпромом”, слугує підвищенню безпеки європейського енергозабезпечення. Цей газопровід є частиною імперських планів Путіна. Оскільки підземна гілка до Калінінграда дозволятиме в майбутньому просто перекривати газ для України та Білорусі, якщо вони не погоджуватимуться з роллю сателітів, і при цьому не боятися, що замерзне Калінінградська область. Це - чистісінської води політика шантажу, і кінець-кінцем вона може повернутися проти тих, хто сьогодні допомагає Росії в будівництві, - застерігає газета Handelsblatt.

Огляд преси підготував Володимир Медяний