1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

2005 – вирішальний рік для Болгарії

Нині Болгарія готується до вступу до Європейського союзу. Уже п”ять років поспіль болгарська економіка зростає на чотири відсотки на рік, інфляції тут майже немає, у НАТО вона успішно вступила, її вступ до ЄС – справа вирішена.

Канцлер Німеччини Ґергард Шредер і премєр-міністр Болгарії Сімеон Сакськобурґґотський - він же колишній цар Сімеон

Канцлер Німеччини Ґергард Шредер і прем"єр-міністр Болгарії Сімеон Сакськобурґґотський - він же колишній цар Сімеон

Підписання договору про вступ до ЄС та вибори до парламенту є двома подіями першої половини року, які більшість болгар вважає вирішальними для майбутнього своєї країни. Чи справді в Болгарії завершується період реформ, і що очікує болгарське суспільство після вступу до Євросоюзу? Саме ці питання найчастіше лунають на відкритих дискусіях у зв”язку з виборами та вступом 2007 року до ЄС.

Нещодавно до палких дебатів на цю тему долучилася книга із сміливим твердженням про те, що економічний перерозподіл в Болгарії завершився, нові еліти закріпили свої позиції, і що країна зараз знаходиться на шляху впевненого зростання. Один з авторів, соціолог та спеціаліст з вивченння громадської думки Андрей Райчев, так говорить про майбутні вибори до парламенту:

Уперше в Болгарії буде не негативне голосування, а позитивне. Це означає, що люди віддаватимуть голоси не для того, щоб скинути уряд, а вибираючи нове майбутнє. Цьому немає аналогів за останні 15 років.

Райчев, який разом із своїм співавтором Канчо Стойчевим керує Балканським представництвом американського інституту Ґеллапа, стверджує, що рівень життя у Болгарії значно підвищився. За словами Райчева, це є результатом стабілізації суспільства та успішного перебування при владі прем”єр-міністра Сімеона Сакськобурґґотського.

Колишній болгарський цар Сімеон Саксонсько-Кобурґський та Ґотський, котрий править Болгарією під своїм цивільним ім”ям з червня 2001 року, є невідомою величиною з точки зору майбутніх виборів. Щоправда, його партія правоцентристського спрямування ”Національний рух Сімеона Другого” далеко відстає в опитуваннях громадської думки від екс-комуністичної Болгарської соціалістичної партії. Але Сакськобурґґотський є, як і раніше, найпершим кандидатом на прем”єрську посаду. Вирішальним, на думку Райчева, стане питання про те, чи зможе коаліція партії колишнього царя та маленької партії болгарських турків використати цю позитивну тенденцію. Говорить Андрей Райчев:

Якби парламентські вибори відбувалися сьогодні, то правляча коаліція отримала б 18 відсотків, а соціалісти – 23. Тобто ми маємо справу з відривом усього в п”ять відсотків.

Треба зазначити, що Союз демократичних сил, найбільша до останнього часу правоцентристська коаліція на чолі з колишнім прем”єр-міністром Іваном Костовим розпалася на три крила, які між собою безнадійно пересварилися. Якщо ж вони все-таки підуть разом на вибори, то наберуть тверді 15 відсотків і зможуть створити передумови для більш правого уряду, вважає Райчев.

Ще однією невідомою у рівнянні під назвою ”болгарські вибори” можуть стати бізнес-структури, які таємно створюють нову партію. Декотрі з найбагатших бізнесменів у країні, які частково зобов”язані своїми статками тіньовій економіці, очевидно, хотіли б покинути свої темні кутки та включитися у політичну боротьбу. Насамперед, у провінції вони могли б розраховувати на величезну кількість голосів, вважає один експерт. Зацікавлені у владі бізнесмени знають, як залучити сільські райони до сфери своїх інтересів, щоб створити сприятливе для болгарського бізнесу законодавство. За цим припущенням стоїть переконання, що масові зарубіжні інвестиції останніх років та запровадження стандартів ЄС небезпечні для місцевих бізнесменів.

26 квітня Болгарія підпише договір, щоб на початку 2007 року вступити до Євросоюзу. Із вступом більшість болгар пов”язують свої надії на добробут та стабільність, але також острах перед жорсткою конкурентною боротьбою. І не тільки вищезагдані бізнесмени, але й середній болгарин з тривогою думає про конкурентоспроможність національної економіки, про втрату суверенітету та право участі в ухваленні рішень. Типовий приклад – під натиском ЄС було вирішено законсервувати чотири атомних реактори на АЕС у Козлодуї – рішення, яке населення не підтримало.

Однак новий референдум щодо вступу до ЄС, про який останнім часом все частіше говорять, не став би неприємною несподіванкою. Як і колись, понад 70 відсотків болгарських виборців виступають за європейське майбутнє країни, хоча бачать вони це майбутнє останнім часом все реалістичніше.

Отож, справи Болгарії йдуть вгору, але навіть до середнього економічного рівня ЄС їй усе ще дуже далеко. Кожний, хто приїде в Софію, відчує це за кілька днів. Ще не так давно місто буквально задихалося від сміття, оскільки з початку року через акції протесту його вивезення було паралізоване. Прапори Євросоюзу та НАТО, котрі майорять над купами непотребу в центрі міста, є промовистим віддзеркаленням сучасного стану справ у країні.