100 днів Тимошенко: чому втрачає підтримку вчорашній лідер? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 03.06.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

100 днів Тимошенко: чому втрачає підтримку вчорашній лідер?

Кілька місяців тому її перемогу на виборах президента України багато оглядачів називали «неминучою». Але прем’єр-міністр Юлія Тимошенко програла Віктору Януковичу. Її підтримка в суспільстві сильно впала.

default

Тимошенко під час висунення її кандидатом у президенти (2009)

На президентських виборах Юлія Тимошенко змагалася на рівних з Віктором Януковичем і поступилася йому лише кількома відсотками, здобувши підтримку понад 45 відсотків виборців. Але вже в березні її рейтинг зменшився більше ніж удвічі, повідомила Deutsche Welle науковий керівник фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна. А за даними останнього опитування компанії Research & Branding Group, яке відбулося наприкінці травня, задоволення діяльністю Тимошенко висловили 18,8 відсотків українців.

Причинами падіння рейтингу екс-прем'єрки Бекешкіна вважає загальну розгубленість опозиції та втому суспільства від боротьби й протистоянь. Водночас, соціолог зазначила, що таке зниження рейтингів переможених є закономірним. І нагадала, що після програшу Януковичем президентських виборів 2005 року рейтинг Партії регіонів впав до всього лише кількох відсотків.

Депутати БЮТ пішли до Януковича

Präsidentenwahl in der Ukraine - Wahlplakat von Timoschenko

Після виборів підтримка Тимошенко суспільстві стала знижуватися

Одразу після виборів, ще на посаді прем’єр-міністра Юлія Тимошенко проголосила себе лідером опозиції та поставила собі завданням згуртування демократичних сил України. Вона звинувачувала владу в фальшуванні розпаду попередньої правлячої коаліції та формування нової та закликала своїх прихильників та всі демократичні сили повстати проти зовнішньополітичних кроків команди Януковича.

Але не спромоглася зібрати десятки тисяч пікетників під стінами органів влади та змусити її дослухатися до голосу опозиції. Спроби створити єдину опозицію в парламенті також наразилися на протидію влади і зрадливість депутатів-бізнесменів. Пройшовши до парламенту за партійними списками БЮТ, після перемоги Януковича вони десятками почали переходити на бік правлячої коаліції.

Сама Юлія Тимошенко скаржиться на обмеження доступу до ЗМІ та неможливість донести свою думку до широкого загалу. Вона також стверджує, що її прихильників залякують та перешкоджають брати участь у мітингах.

Перші 100 днів колишньої влади в ролі опозиції заступник голови фракції "Наша Україна-Народна самооборона" Тарас Стецьків в інтерв'ю Deutsche Welle охарактеризував як "стан розхристаності та дуже слабкого уявлення щодо подальшої стратегії ". Замість пошуків шляхів до об'єднання, опозиційні лідери діяли в протилежному напрямку і "подрібнювали політичне поле опозиції створенням власних партійно-лідерських проектів".

Стецьків: лідерство треба заслужити

Унаслідок розчарування суспільства в цих лідерах, вони вже не можуть вдаватися до "традиційних методів прямої вуличної дії". Отже крім тиску з боку влади, опозиція просто не знає "що конкретно їй слід робити сьогодні, і з чого розпочинати свою опозиційну діяльність", - сказав Стецьків.

Kundgebung der ukrainischen Opposition in Kiew

Мітинги опозиції збирають лише кілька тисяч людей

На його думку, навіть високий ступінь підтримки населенням таких політиків, як Юлія Тимошенко в минулому, не гарантують збереження такої підтримки в подальшому. Оскільки лідерство в опозиції потрібно заслужити: "Лідером опозиції стають тільки тоді, коли цю особу визнає саме суспільство. А зараз суспільство ще ні за ким не визнало права на лідерство, бо ще ніхто нічого не зробив для цього суспільства і народу, аби мати право оголосити себе лідером опозиції".

Тим часом, політологи дедалі частіше говорять про збільшення цікавості у виборців до непарламентських сил. Зокрема, заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький не виключив, що "альтернативні політичні та суспільні проекти" можуть здобути підтримку чверті виборців. Особливістю цього процесу, на його думку є те, що зростання прихильників "третьої сили" відбувається, в першу чергу, коштом "спаду довіри до опозиції, яка не змогла консолідуватися і вийти за рамки деструктивної дискусії".

Автор: Одександр Савицький

Редактор: Роман Гончаренко

Також за темою