1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

100 днів президентства Трампа: непередбачуваність нікуди не зникла

Багато виборців у США підтримали Дональда Трампа, оскільки він позиціонував себе як людину з-за меж політичного істеблішменту. Яку ж зовнішню політику досі проводив "новачок у політиці"?

29 квітня буде 100 днів, як Дональд Трамп обіймає посаду президента США

Дональд Трамп

Найбільш дружньо перші 100 днів Дональда Трампа на посаді президента США оцінює Ерік Гомес з лібертаріансько-консервативного аналітичного центру Cato Institute. Зовнішня політика Трампа мало чим відрізнялася від його попередника Барака Обами: нинішній президент використовує суміш політичного, дипломатичного та військового тиску. Більш проблематичним є непередбачуваність його політики, оскільки Трамп часто змінює свою думку. Причина цього, пояснює Гомес, у тому, що Трамп просто не розуміє зовнішньополітичних закономірностей.

Борсання у зовнішній політиці

Таку думку поділяє і Майкл Верц з прогресивного аналітичного центру Center for American Progress. Розпочав свої відносини з Китаєм Трамп, на лихо, у дуже делікатному питанні, чи є Тайвань частиною Китаю. "У погано підготовленому інтерв'ю  він зробив ревізію 40-річної політики США  лише з тим підсумком, щоб знову це віддати китайцям на відкуп", - говорить експерт. Він додає, що нинішній президент вклепався практично у всіх питаннях, де така нагода траплялася.

Трамп оточив себе людьми з консервативними та, подекуди, ультраправими поглядами. Серед них багато військових, зокрема, міністр оборони Джеймс Меттіс, який дослужився до генерала корпусу морської піхоти. Генеральське звання має і радник Трампа з питань національної безпеки Герберт Макмастер.

Військовий аеродром Шайрат у Сирії було розгромлено ракетами Tomahawk

Військовий аеродром Шайрат у Сирії було розгромлено ракетами Tomahawk

Що далі у зовнішній політиці США?

Чи існує загроза "мілітаризації" американської зовнішньої політики? Трамп жодним чином не буде стриманим у застосуванні військової сили, вважає Ерік Гомес з Cato Institute. Це можна було побачити з масованого ракетного удару по військовому аеродрому у Сирії та використання найбільшої неядерної бомби проти системи тунелів терористичного угруповання "Ісламська держава" в Афганістані.

А буквально на початку президентського терміну Трампа військові США провели рейд у Ємені. Крім того, адміністрація Сполучених Штатів хоче дозволити продажі зброї Саудівській Аравії, які були заблоковані за Обами.

Гомес вказує, що на кризи останніх тижнів - атаку з використанням хімічної зброї у Сирії та ситуацію в Афганістані - США реагували лише військовими засобами. Експерт вважає це "поганим знаком". Але поки що з цих кроків не можна робити висновків про якусь послідовну стратегію.

Паралелі з Карибською кризою 1962 року

Джек Джейнс з Американського інституту сучасних німецьких студій (AICGS) при Університеті імені Джона Гопкінса побоюється ескалації кризи довкола Північної Кореї. Пхеньян не лише має ядерну зброю, але також намагається розвивати балістичні ракети великої дальності. Джейнс порівнює ситуацію довкола КНДР з Карибською кризою 1962 року. Тоді Радянський Союз спробував розгорнути ядерну зброю та засоби її доставки на Кубі. Тодішній президент США Джон Кеннеді оточив себе цілим "загоном" експертів та співробітників різних міністерств, які його консультували. У підсумку Вашингтону вдалося домовитися з Москвою і запобігти розгортанню на Кубі ядерної зброї.

Під час Карибської кризи 1962 року світ опинився на порозі глобальної війни

Під час Карибської кризи 1962 року світ опинився на порозі глобальної війни

Натомість в оточенні Трампа бракує радників з глибокими знаннями, які би могли йому запропонувати різні варіанти дій. Зокрема, багато посад у міністерствах досі не заповнені. На думку Джека Джейнса, також і через це процес ухвалення рішень у Білому домі слідує "інстинктам".

Висновок Майкла Верца є критичним: експерт характеризує чинного президента США як "структурно нездатного навчатися". Час, упродовж якого Трамп може на чомусь концентрувати свою увагу, є коротким. Йому не вистачає освіти, цікавості, бажання пізнавати світ. Як і раніше, він і досі черпає інформацію з консервативного телебачення. Ним керує самозакоханість та потреба, щоб його визнавали. Принципово Трамп є цілковито неполітичною особою - фатальна властивість для людини, яка обіймає одну з найважливіших посад у світі.

 

Дивитись відео 01:43

"100 днів сорому" Дональда Трампа

DW.COM

Аудіо й відео до теми