1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

1 вересня: порожні парти та корупція

Сьогодні тисячі дітлахів одягнуть святкові вишиванки чи шкільну форму й з оберемками квітів поспішать до школи. Адже перше вересня в Україні – День знань. Також міністр освіти Станіслав Ніколаєнко має намір взяти участь у святкових заходах, й зокрема розповісти журналістам про підготовку до навчального року. Що ж думають західні експерти про систему освіти України? Відповідь на це та ряд інших запитань

default

� журналі „Фокус”.

Цього року перший шкільний дзвоник пролунає для значно меншої кількості першокласників. Річ у тім, що кількість учнів лише за рік скоротилася на більш, ніж сто тисяч. Говорить Петер Гількес, керівник німецько-українського Інтернет-порталу „ФорумНет.Україна”:

„Дивлячись на систему освіти в Україні, варто звертати увагу не лише на міста, великі центри чи саму столицю Київ, де багато чого змінилося, де багато чого видається сучасним, як от нові теми, нові засоби передавання знань у школі. Неодмінно треба взяти під лупу й регіони, тобто, школи у сільській місцевості. Тут ситуація кардинально інша. Школам часто просто не вистачає учнів”.

А причиною цьому є демографічна криза 90-их: з часу незалежності України населення зменшилося більш ніж на п’ять мільйонів. Відтак саме сільські школи найбільше страждають від низької народжуваності, їх подекуди просто закривають.

Навчальний рік починається й у вузах держави. Однак студентам в Україні, на думку експертів, теж не особливо є чому радіти. Винна у цьому перш за все корупція. Це доволі поширене явище викликає немало дебатів не лише в державі, а й серед закордонних експертів, таких як Гількес:

„Обсяги корупції перш за все у закладах вищої освіти призвели до „приватизації” у державних університетах. Офіційно у вузах за навчання не платять, але часто студенти дають хабарі викладачам, так що в кінцевому результаті українці подекуди на навчання витрачають більше грошей, ніж це робитимуть їхні німецькі колеги в найближчому часі”.

Справа в тому, що у Німеччині починаючи з наступного року введуть обов’язкову для усіх студентів платню за навчання. В Україні офіційна платня допомогла б у боротьбі з корупцією, вважає Петер Гількес:

„Боротьба з корупцією була гаслом не однієї передвиборної кампанії політиків. Держава володіє необхідними засобами боротьби з корупцією: в першу чергу я маю на увазі можливість підвищення зарплатні вчителів та викладачів. Але цього не буде достатньо, якщо вартість життя й надалі зростатиме. Що стосується вищої освіти, то тут необхідно з самого початку грати з відкритими картами: вищі учбові заклади повинні відкрито говорити про необхідні кошти, таким чином, якщо введуть офіційну платню за навчання, ці гроші використовуватимуться на благо університетів в цілому, а не на особисті потреби окремих викладачів”.

Німецький експерт у свою чергу вважає, що за роки незалежності в освіті відбулися позитивні зміни:

„Система освіти відчиняється назовні: встановлюються міжнародні контакти, все більше українців отримують стипендії на навчання за кордоном. Дуже важливим є те, що коли ці молоді люди повертаються додому, вони сповнені свіжих ідей, а це йде на користь не тільки їм особисто, але й Україні в цілому”, - каже Петер Гількес.

Який же досвід система освіти України може перейняти від німецької?

„Від німецької системи освіти українська могла б навчитись більше довіряти учням та студентам. Йдеться про відкритість, плюралізм, що б зробило студентів та учнів вільнішими людьми. Часто ця стара система виховання призводить до того, що студенти вперше на обміні за кордоном вчаться думати самостійно. Я хотів би, щоб акценти ставилися на свободі кожного зокрема, адже це важливо у вихованні свідомого громадянського суспільства. Суспільству не потрібні громадяни, які лише бажають загубитися у юрбі та готові давати хабарі”.

Христина Осташевська