1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Ґергард Шредер – це вчорашній день

Європейська преса продовжує слідкувати за затяжним процесом формування уряду у Німеччині. Крім того, газети коментують сутички у Марокко, де тисячі африканців днями намагалися прорватися у іспанський анклав Мелілья.

У статті під заголовком „Шредер – вчорашній день” британська „THE DAILY TELEGRAPH” критикує прагнення нинішнього канцлера Німеччини будь-якою ціною втриматися на канцлерській посаді у Берліні:

„Вже скоро два тижні як Ґергард Шредер запевняє, що отримав від виборців мандат на подальше урядування. На цьому він наполягає з того самого моменту, як вибори засвідчили, що йому вдалося скоротити відставання від християнських демократів до мінімуму. За нормальних обставин президент Горст Келер мав би закликати Анґелу Меркель формувати уряд. Однак усе ускладнюється тим, що вибори ніби і не зовсім завершилися: мешканці Дрездена голосуватимуть лише цієї неділі. Хоча це голосування вже нічого не вирішує, Шредер все одно не бажає визнавати поразки”, - зазначають „THE DAILY TELEGRAPH”.

Далі видання відслідковує невтішну для Ґергарда Шредера тенденцію:

„Є чіткі ознаки того, що Шредер випускає владу зі своїх рук. Заступник голови соціал-демократичної партії Курт Бек не виключає можливості „великої коаліції” без нинішнього канцлера. Навіть колишні коаліційні союзники – „зелені” - радять Шредерові піти з посади. За сім років головування в уряді Шредер впровадив лише незначні реформи і не дотримав передвиборної обіцянки знизити рівень безробіття. Ґергард Шредер – це вчорашній день і що швидше він залишить посаду канцлера, то краще”, - переконана „THE DAILY TELEGRAPH”.

„MÄRKISCHE ODERZEIZUNG“ із Франкфурта-на-Одері аналізує перебіг коаліційних переговорів:

„Є ще одна причина, чому соціал-демократам не варто таврувати Анґелу Меркель у битві за посаду канцлера. Той факт, що у лавах християнських демократів не спостерігається намагань амбітних конкурентів Меркель проскочити повз неї у канцлерське крісло, можна пояснити не стільки єдністю навколо неї, скільки специфікою ситуації. Багато хто оцінює уряд, який буде сформовано нині, як явище тимчасове. Рано чи пізно політичні карти буде перетасовано наново, включно із посадою канцлера. Крім того, завдання, які постануть перед новим урядом, є настільки складними і болючими для суспільства, що після намагань виконати їх канцлеру радше знайдеться місце у підручнику з історії, ніж на політичній арені. Отже час амбітних молодих політиків ще настане”, - припускає „MÄRKISCHE ODERZEIZUNG“.

Перейдемо від німецького до східноєвропейського політичного життя. Австрійське видання „DER STANDARD” аналізує результати виборів у Польщі і проводить паралелі з іншими країнами регіону:

„У Варшаві майже захлинулася посткомуністична лівиця, а у Києві тим часом щось схоже відбувається із поборниками знаменитої „помаранчевої революції” – ці явища мають спільне коріння. Ми можемо провести паралель із імпічментом президентові Литви Роландасу Паксасу, відставкою прем’єр-міністра Станіслава Ґросса у Чехії, лихоманкою зі звільненням міністра економіки Словаччини Павола Руско”, -

відзначає „DER STANDARD” і далі пояснює:

„Незалежно від місця, часу і національності спільним корінням згаданих випадків є насамперед корупція. Від Києва до Варшави, від Праги до Братислави – скрізь у регіоні найбільші розчарування пов’язані із панівними політичними традиціями і браком усвідомлення урядовцями відповідальності перед виборцями. Попросту тут бракує політичної культури, яка базувалася би на демократичних цінностях”, - констатує „DER STANDARD”.

Римська газета „IL MESSAGGERO” привертає увагу до проблеми нелегальних мігрантів, які оточили іспанський анклав Мелілья у Марокко і довгими місяцями чекають на нагоду прорватися на заповітну тетриторію ЄС:

„У своїй зневірі вони готові навіть обдертися колючим дротом до глибоких ран, готові до побиття поліцейськими, готові навіть померти задля здійснення мрії ступити на землю заможної Європи. Уряд Іспанії ніяк не впорається із тим, аби розділити відповідальність за розв’язання проблеми нелегалів на рівні Європейського Союзу. Не мають успіху і спроби домогтися більшої допомоги з боку марокканської поліції. Тим часом у Мелільї панує абсолютна зневіра”, - пише „IL MESSAGGERO”.

„NEUE OSNABRÜCKER ZEITUNG”, коментуючи ситуацію у Мелільї, закликає Європейський Союз розробити нову політику сприяння розвиткові Африки:

„Не сподівання на милостивість європейців жене африканців з їхньої батьківщини, але відсутність будь-якої перспективи. Тому Європа має реагувати на ці явища інакше, ніж дотепер. ЄС має дотримуватися своїх обіцянок щодо допомоги розвиткові Африки. Лише тоді вдасться відчутно покращити ситуацію на континенті і підвищити шанси африканців на життя гідне людини. В той же час треба посилити тиск на тих правителів Чорного континенту, які своєю корумпованістю і некомпетентністю перетворюють життя співгромадян на пекло”, - переконана „NEUE OSNABRÜCKER ZEITUNG”.

Огляд преси підготував Євген Тейзе