1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Ґергард Сімон: ”Десятиріччя Кучми – час втрачених можливостей”

Якими б не були результати голосування, фактом залишається те, що Леонід Кучма більше не обійматиме найвищу державну посаду в Україні. Ми зв”язалися по телефону з німецьким політологом, професором Кельнського університету Ґергардом Сімоном і попросили його відповісти на запитання, яку оцінку можна дати десятирічному правлінню Леоніда Кучми?

Все залежить від того, з якої точки зору дивитися. Якщо бачити мету політики в тому, щоб зробити Україну більш західною, якщо вимірювати такими критеріями як поступ у демократії і правах людини, то це десятиліття можна назвати часом втрачених можливостей. У розвитку демократії та в розбудові правової держави спостерігався регрес. При цьому слід зважити на те, що Україна розташована не на іншій планеті, а в певному геополітичному регіоні Європи. Якщо подивитися на сусідні Білорусь і Росію, то там впадає у вічі ще більший регрес демократії і правової держави. Тож, на тлі решти східнослов”янських держав хоч шанси і було втрачено, але не так однозначно, не так масивно. Деякі рештки свободи слова, свободи опозиції в Україні все ж таки лишилися. Свідченням тому є нинішня ситуація, коли кандидат від опозиції має реальні шанси стати президентом, чого, до речі, в Росії давно немає.

А чи є, на вашу думку, якісь позитивні моменти правління Леоніда Кучми?

Є, звичайно, і позитив. Так, відносини із Росією за часів Кучми були поставлені на нормальну базу. Згадаємо початок дев"яностих років, коли відносини із Росією були дуже напруженими, подекуди навіть ворожими. Іноді здавалося, що вони можуть перерости у збройні конфлікти. На даний момент ці розбіжності подолано і відносини знову стали дружніми, на думку декого, навіть занадто дружніми. Крім того, в цей час в Україні було збережено спокій – немає чогось на кшталт Чечні, за винятком провокацій останнього часу, спрямованих проти опозиції, не було масового безладу. Це можна, якщо хочете, назвати певним досягненням ери Кучми. Більше того, в Україні спосерігається економічне зростання, яке розпочалося, до речі, за часів прем"єрства Віктора Ющенка. Позитивні тенденції в економічних показниках, хоча і перебільшуються офіційними особами у Києві, але вони, безперечно, є. І, звичайно, уряд Кучми-Януковича використав це в передвиборній боротьбі на свою користь.

Пане Сімон, десять років тому Кучма прийшов до влади в демократичний спосіб. Тепер говорять про маніпуляції та підтасовки. Як можна пояснити такий розвиток влади в Україні?

Справді, 1994 року Кучма прийшов до влади у доволі демократичний спосіб. Велика різниця між тодішнім і нинішнім розвитком подій полягає у тому, що тоді відбулася справжня зміна влади. Вона перейшла від Кравчука до Кучми. Сьогодні ті, хто мають владу, роблять все, аби не віддавати її. Передача повноважень від Кучми до Януковича не стане зміною влади, а буде посідовним її продовженням. Представники тих самих еліт і надалі збережуть за собою свою позицію. В Україні нині існують сформовані економічні і політичні еліти, які вже консолідувалися і сповнені рішучості будь-якою ціною утримати владу. Це і є метою маніпуляцій, які ми бачили вже під час парламентських виборів 2002-го року, і які ми можемо спостерігати нині. Ця еліта прагне будь-що уникнути того, аби всі ті владні і матеріальні привілеї, які вони собі забезпечили, опинилися під питанням.

Практично кожні вибори, які досі відбувалися в Україні, називають доленосними. Не стало винятком і нинішнє голосування. Чи не є це перебільшенням?

Звичайно, нерідко вибори називають доленосними. Так було і під час виборів у Німеччині, так зараз говорять і вибори в США. У випадку із нинішніми виборами в Україні, я справді схильний до такого визначення. Якби в Україні відбулася зміна влади, то це стало б справжньою сенсацією. І сенсацією не тільки для України, але для всієї Східної Європи. Це засвідчило б, що демократія не тільки діє, вона навіть може мати успіх. Але саме цьому супротивники й хочуть стати на заваді.

З Ґергардом Сімоном говорив Володимир Медяний