Італія між достроковими виборами і перехідним урядом | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.11.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Італія між достроковими виборами і перехідним урядом

Настрої в Італії з огляду на близьку відставку Сильвіо Берлусконі неоднозначні. Італійці радіють політичним змінам, однак стурбовані її економічним майбутнім. Тим часом триває дискусія: чи потрібні дострокові вибори?

Розгублені італійські міністри під час голосування за пакет антикризових заходів

Розгублені італійські міністри під час голосування за пакет антикризових заходів

У п‘ятницю італійський парламент остаточно схвалив пакет антикризових заходів, до якого входить, зокрема, підвищення пенсійного віку до 67 років. Таким чином Італія йде курсом, якого від неї очікують партнери по єврозоні, а на шляху обіцяної відставки Сильвіо Берлусконі не залишилося жодних перепон. Нині в країні точиться дискусія про те, чи варто проводити у лютому чи навесні дострокові вибори. Президент Європейської Ради Герман ван Ромпей, перебуваючи з робочим візитом у Флоренції, заявив: «Італії потрібні реформи, а не вибори». Отже, у Брюсселі радше воліли би бачити у Римі перехідний «уряд експертів», як у Греції. Найімовірнішою кандидатурою на посаду глави такого уряду є колишній єврокомісар Маріо Монті.

Нові вибори у лютому виглядають ризикованим для економіки рішенням. Два-три місяці передвиборчої кампанії світові ринки сприймуть вкрай негативно, застерігають економісти. «Це небезпечно для італійської економіки, - вважає глава Конфедерації підприємців Емма Марчегалья, - Політики мусять домовитись між собою і негайно перейти до реформ», - підкреслила вона. Марчегалья додала, що кандидатура професора економіки Маріо Монті, здається їй «вірним рішенням». І новий уряд, зазначила вона, «повинен мати стільки часу, скільки потрібно для проведення реформ». До речі, ринки вже позитивно відреагували на звістку про імовірне висунення Монті укупі з тим, що Центробанк знову почав купляти італійські папери: відсоткові ставки за облігаціями знизилися з рекордних 5,75 до 5, 17 відсотка.

Зітхнули з полегшенням

Той факт, що Сильвіо Берлусконі зрештою змушений випустити кермо з рук, викликає радість у багатьох італійців. «Вже здавалось, що нам ніколи не позбутись Берлусконі, - діляться італійці в соціальних мережах. – З 2008 року він понад 50 разів ставив на голосування вотуми довіри і завжди вигравав! Він чіплявся усіма кінцівками за владу, купував голоси, але тепер іншого виходу немає – він мусить піти, нарешті здихались!». До речі, Еміліо Феде, директор новин TG4, один з вірних друзів Берлусконі, який проходить разом з ним по справі про сприяння проституції, оголосив, що залишить свою посаду, «якщо піде Сильвіо». І це теж викликає радість тих, хто вважає, що Феде не дарма двічі отримував великі штрафи за упереджене, проберлусконівське, висвітлення фактів у своїх випусках новин.

Серед тих, хто невдоволений діями Берлусконі, багато політично правих, які вбачають ризики у нинішній ситуації. «Берлусконі дискредитував «праві» ідеї, і тепер суспільство хитнеться в інший бік й обере «лівих», - кажуть вони. – А ліві прийдуть, як водиться, зі «своїм окремим шляхом», далеким від вказівок Європи. Ось тоді й настане економічний «гаплик!»

Невпевненість у майбутньому

Власне, побоювання дефолту, девальвації та сповзання країни до неконтрольованих процесів в економіці є тим, що затьмарює багатьом радість від «завершення ери берлусконізму». Люди побоюються заходів шокової терапії, як-от примусового стягнення коштів з банківських рахунків приватних осіб, як це вже відбулось 2007 року. Йдеться про так звані «сплячі» рахунки – ті, на яких немає жодного руху упродовж останніх 10 років. Іншою проблемою, яка тривожить італійців є – куди вкласти накопичення так, щоб якщо не заробити на цьому, то принаймні зберегти? Адже доля єврозони та Італії в ній виглядає непевною. У той час як багато експертів-економістів, у тому числі в самій Італії, вважають, що країні слід було б прийняти сценарій «керованого дефолту», відмовитись від євро та повернутись до ліри. Утім, Маріо Монті дотримується якраз протилежної думки: євро мусить зберегтись.

Автор: Ірина Кащей
Редактор: Євген Тейзе

DW.COM