1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Історія успіху - український художній фільм номіновано на "Оскара"

Українське кіно може незабаром вийти на світові обшири - художній фільм молодого київського режисера Олеся Саніна "Мамай" висунуто американською академією кіномистецтва на здобуття премії "Оскар" за кращий художній фільм іноземною мовою. Цілком можливо, що "Оскара" український "Мамай" зрештою не отримає. Однак таким чином вперше за останні тридцять років з"явився шанс привернути увагу до українського кінематографу. Про "історію успіху" фільму з Олесем Саніним говорила Марія Копиленко:

Фільм "Мамай" - це дипломна робота Олеся Саніна, його перший повнометражний художній фільм. Ідея зробити його виникла в режисера невипадково. Ще з дитинства він цікавився українською історією, культурою, фольклором, а пізніше серйозно зайнявся кобзарством.

"Я ці історії добре знаю, а тому взявся за те, за що мені болить серце, що я зроблю, незважаючи на складності фінансування, труднощі з роботою. Це те, без чого я не можу жити. Тому от я взяв і зробив фільм".

У своєму фільмі Олесь Санін виступає і як автор сценарію, і як режисер, і як виконавець однієї з ролей, але, на його думку, це зовсім не так уже й багато. В титрах фільму ще не вказано, що він активно брав участь у створенні музики й художнього оформлення фільму:

"Цей фільм відноситься до категорії авторського кінематографу (вибачте за несучасне слово), а тому ніхто не міг мені написати сценарій для цієї історії. Насправді сценаристами являються український та кримськотатарський народ, бо я взяв за основу епос - український та кримських татар. Я нічого не придумав - це текст української народної думи, "Думи про братів Азовських", і тюркський епос - "Пісня дервіша про доблесних мамлюків" - це історія п"ятисотлітньої давності. А якщо такі сценаристи - як з ними тягатися. У даному випадку це було умовою роботи - оця моя заангажованість у професіях".

Історію висунення фільму на "Оскара" Олесь Санін називає "марнославною", маючи на увазі резонанс, не завжди позитивний, що його мала ця подія в професійних кінематографічних колах України. Але й тут, як каже режисер, немає нічого несподіваного:

"Це абсолютно марснославна історія. Кіно - це такий жанр, на жаль. Воно відноситься у своїй великій частині до того, що називається шоу-бізнес. Це дуже далекі від мистецтва історії, хоча вони допомагають глядачу принаймні якось асоційувати афішу чи назву роботи з чимось і підказують, іти чи не йти в кіно. І зараз з фільмом власне зв"язано тільки це".

"Єдине, що мені приємно, що вдалося зробити таке кіно, про яке останніх років 30 нічого хорошого не говорилося, вдалося створити те, що називається "історією успіху", хоча вона для цього начебто непристосована. Авторський кінематограф, картина на історичну тему, по епосу, - все це антиісторія для кіно сьогоднішнього дня. Але виявилося, що ця картина якраз цікава, цікава своєю інакшістю і мені вдалося це зробити і може комусь, хто буде йти далі, не кажу - цим шляхом, думаю, що їм буде трошечки легше рухатися й доводти, що вони професіонали, принаймні".

Як каже Олесь Санін, фільм було номіновано за ініціативою Американської академії і тих, хто переглянув картину в Сполучених Штатах. Вони доклали зусиль, вони лобіювали цю картину. З Американської академії надійшов лист до України, до міністерства культури, яке є власником картини, щоб вони розглянули можливість висування цього фільму від держави. Було створено національний оскарівський комітет, який щорічно зможе висувати українські фільми на здобуття цієї премії. На перший погляд - усе дуже просто. Але, важко уявити, що американці так докладно знають, що відбувається в українському кінематографі:

"Вони й не знають. Це просто була акція спасіння, адже картина була вже приречена на смерть. Фільм же практично не фінансувався і його повинні були закрити. З того матеріалу, який у мене був на той момент, а це було три роки тому, я змонтував 24 хвилини матеріалу, показав його тут, його багато хто побачив. І я написав своїм товаришам, з якими я працював, а багато з них працюють зараз у Сполучених Штатах, і вони показали цей матеріал на фестивалі незалежного американського кіно з ідеєю знайти додаткове фінансування. А закінчилося це тим, що про нас трошки взнав світ і сталося те, що сталося. Це історія абсолютно неочікувана й не запрограмована".

"Мамай" - це вже звершена робота, а зараз Олесь Санін виступає продьюсером і художнім керівником 15 проектів. З них 13 - короткометражні художні фільми, які знімають дебютанти. Усі ці люди - закінчили, як і Санін, Київський театральний інститут і, як каже режисер, не мають права на помилку:

"Вдалося переконати міністерство культури зробити такий експеримент. Через півроку ми побачимо результати на екранах і тоді вирішимо, чи має майбутнє українське кіно, чи не має. Інакшого способу дізнатися це немає. Тільки знявши кіно, вступивши в річку, ми можемо взнати, є вода, чи немає.

Олесю, як Ви думаєте, Ви отримаєте "Оскара"?

"Думаю, що ні, але надіятися буду".