1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Іспанці скажуть Європі “так”

В Іспанії в неділю відбудеться перший серед країн Європейського союзу референдум про Конституцію ЄС. Очікується, що переважна більшість підтримає документ, який торік затвердили європейські політичні лідери. Однак інтрига залишається. Явка виборців може бути низькою.

Єврооптиміст Запатеро і скептик Азнар

Єврооптиміст Запатеро і скептик Азнар

Іспанія – одна з небагатьох серед 25 країн-членів ЄС, яка винесла ухвалення Конституції на референдум. Більшість, у тому числі Німеччина, ратифікуватимуть документ у парламентах. У будь-якому разі іспанці перші й тому до них особлива увага. У неофіційній столиці Євросоюзу Брюсселі сподіваються, що тверде ”так” іспанців стане сигналом для інших країн, менш позитивно налаштованих щодо ЄС. У першу чергу це британці. Якщо ж явка в Іспанії буде низькою, це може посилити позиції євроскептиків, побоюються брюссельські чиновники.

Але поки що все вказує на позитивний результат. У соціологічних опитуваннях лише кожен двадцятий іспанець каже, що голосуватиме проти Конституції. І це при тому, що 90 відсотків опитаних визнають, що в очі не бачили тексту документу, за який вони мають намір проголосувати на референдумі в неділю. Секрет такої підтримки простий. Після приєднання до Євроспільноти 1986 року в Іспанії почався економічний підйом. За минулі майже 20 років Іспанія отримала від Брюсселя 86 мільярдів євро.

Не останню роль відіграє й позиція іспанського уряду соціалістів на чолі з прем”єром Хосе Луїсом Запатеро. Європейський інтузіазм Запарето не знає меж. Іспанія стане першою країною, яка ратифікує майбутню Конституцію Євросоюзу, пообіцяв іспанський прем»єр, який від самого початку виступав на її підтримку. Саме Запатеро був одним з ”хрещених батьків” документа, який з”явився на світ за непростих обставин. Говорить канцлер ФРН Ґергард Шредер, який їздив у Іспанію агітувати за Конституцію:

«Без уряду Запарето угоди про прийняття Конституції не відбулося б і до сьогодні. Хай це буде їм великим компліментом».

Консервативний попередник Запатеро на чолі уряду Азнар категорично відхиляв проект Конституції. Йому не подобалося те, що в преамбулі не згадувалися християнські цінності, а також принцип розподілу голосів в Європейській Раді. На думку Азнара, за Конституцією Іспанія матиме менш вигідні позиції, ніж Німеччина та Франція. Безкінчені нічні переговори свідчать, наскільки вперто тодішній іспанський прем”єр захищав свою позицію й тримався до п»ятої години ранку:

«Об одинадцятій я сказав «ні», о дванадцятій, о першій, другій, третій, четвертій і п»ятій годині».

Натомість лідер іспанських соціалістів Хосе Луїс Запатеро ще коли був в опозиції протестував проти такої тактики консерваторів. Особливо він давав їм перцю, коли йшлося про європейську Конституцію:

«Це одна з головних причин чому ми сьогодні не маємо європейської Конституції. Вони не хотіли вести діалог і не шукали моментів, які б дозволили знайти компроміс».

Запатеро також не погоджувався з напрямком європейського курсу свого консервативного попередника. Він звинувачував Азнара в тому, що той занадто активно підтримував США й замало прислухався до європейців. Тому після перемоги Запатеро на виборах Іспанія зробила крутий поворот:

«Іспанія знову матиме хороші відносини з Європою. Іспанія буде більш «європейською», ніж раніше».

Першою конкретною справою після цих слів Запатеро став його підпис під Конституцією ЄС. Те, що добре для Європи, добре і для Іспанії, заявив новий глава уряду в парламенті. На що новий лідер тепер уже опозиційних консерваторів Маріано Рахой не забарився з відповіддю:

«Те, що добре для Європи, також добре й для Іспанії? Як Ви можете таке говорити? А хто вирішує, що добре для Європи? Може Німеччина та Франція?»

Хоча консервативна Народна партія критикує переговорний стиль Запатеро, та й від самого ухваленого документу опозиціонери не в захваті, вони теж закликають громадян підтримати Конституцію на референдумі. Вони кажуть, що краще мати таку Конституцію, ніж не мати жодної.

Маючи на своєму боці найбільшу опозиційну партію, Запатеро міг би спати спокійно й не думати про ратифікацію Конституції. Проблем би не було, якби він обмежився голосуванням у парламенті. Але Запатеро виніс питання на референдум, дотримуючись передвиборних обіцянок:

«Треба бути ближче до громадян, люди повинні мати більше прав, а можновладці менше влади. Цю обіцянку ми також виконали.»