Ісландці не хочуть повертати борги за банкірів і йдуть на барикади | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 03.01.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Ісландці не хочуть повертати борги за банкірів і йдуть на барикади

В Ісландії наростає соціальна напруга – люди не хочуть зі своєї кишені повертати гроші іноземним вкладникам, які постраждали від банкрутства місцевих банків. Під петицією підписалася чверть дорослого населення.

default

Закордонні борги Landsbanki та його дочірнього банку Icesave матимуть повертати прості ісландці

Небезпечна соціальна напруга у суспільстві чи конфлікт з урядами Великобританії та Нідерландів – перед такою дилемою постав президент Ісландії Олафур Раґнар Ґрімсон. Парламент передав йому на підпис ухвалений у переддень Нового року закон про повернення грошей урядам у Лондоні і Гаазі. Документ передбачає, що коштом державного бюджету до 2024 року буде погашено заборгованість перед Великобританією та Нідерландами обсягом у 3,8 мільярда євро. Це більш як 40 відсотків внутрішнього валового продукту Ісландії.

Flash-Galerie Land und Leute in Island

Прем´єр-міністр Йоганна Сіґурдардоттір та президент Олафур Раґнар Ґрімсон

Таким чином, кожен платник податків в Ісландії матиме виплатити іноземцям майже 16 тисяч євро, тобто більше тисячі євро на рік. Йдеться про компенсації іноземним вкладникам ісландського банку Landsbanki, який активно залучав кошти не лише в самій Ісландії, але й в інших європейських країнах. Найбільше клієнтів банк мав у Великобританії та Нідерландах – 340 тисяч. Це більше, ніж населення Ісландії. Landsbanki активно заманював клієнтів закордоном, пропонуючи небачено високі відсотки на депозити.

Передумова вступу до ЄС

Британський та Нідерландський уряди спершу самі виплатили компенсації, однак поставили перед Рейкявіком вимогу поступово повернути ці гроші. Відповідна обіцянка ісландського уряду була передумовою отримання мільярдних кредитів від Міжнародного валютного фонду. Крім того, без погашення цього боргу перед урядами у Лондоні і Гаазі Ісландія не зможе вести переговори про членство в Європейському союзі. Заявку на приєднання до ЄС уряд Ісландії подав минулої осені.

Finanzkrisen Protest auf Island immer lauter

Наслідки кризи: найбільша в історії Ісландії демонстрація - 6 тисяч осіб

Ісландці йдуть «на барикади»

Президент Ісландії несподівано заявив, що на підписання закону йому потрібен час. Спершу Ґрімсон хоче обміркувати аргументи противників закону. У неділю президент зустрівся з лідерами громадянської ініціативи InDefence, які передали йому петицію з вимогою ветувати закон про повернення грошей іноземцям. Підписи під петицією поставили понад 61 тисяча ісландців.

Після зустрічі з президентом речник громадянської ініціативи Арні Скуласон сказав: «Ми мали можливість навести главі держави наші аргументи і передати петицію, під якою стоять підписи чверті ісландських виборців. Ми вимагаємо відхилити цей закон. Лише за рахунок відсотків, які ми маємо заплатити за цим законом на додачу до погашення боргів, ми могли би шість місяців фінансувати усю нашу систему охорони здоров’я», - аргументував Скуласон.

Flash-Galerie Land und Leute in Island

Більшість населення Ісландії - прості рибалки

Прецедент Ґрімсона

Якщо президент накладе вето на закон про повернення боргів, цей документ буде винесено на референдум. Це був би лише другий в історії Ісландії випадок блокування главою держави ухваленого парламентом закону. Вперше за 14 років на посаді своїм правом вето Олафур Раґнар Ґрімсон скористався 2004 року. Заблокований ним закон про засоби масової інформації на референдумі було відхилено 70 відсотками голосів виборців.

Євген Тейзе/dpa, AFP