1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Іран: стає гаряче

У центрі уваги європейської преси – рішення про залучення до атомної суперечки з Іраном Ради безпеки ООН. Видання дотримуються різних думок з приводу позиції в цьому конфлікті Сполучених Штатів та Ірану. Окрім цього, деякі видання намагаються передбачити подальший розвиток подій. Зокрема, італійська Corriere della Sera пише:

У цьому питанні є однозначний факт: виконавці головних політичних ролей намагаються не допустити того, щоб Іран створив арсенал ядерної зброї, щоб завадити Іранові стати непередбачуваним та озброєним прапороносцем усього ісламізму. Погрози президента Ахмадінеджада викликають занепокоєння, що іранську атомну бомбу одного дня буде застосовано проти Ізраїлю, який, до речі, сам має ядерну зброю. Але скерування проблеми на розгляд до Ради безпеки ООН відкриває нову сторінку – сторінку оперативних рішень, - констатує Corriere della Sera.

Іспанська El País зазначає, що в суперечці навколо програми збагачення урану Іран втратив довіру Заходу. І тому варто очікувати ескалації конфлікту:

Підключення Ради безпеки ООН означає нове загострення конфлікту між Заходом та режимом аятоли в Ірані. Потягом трьох років дипломатичними засобами не вдалося досягти прогресу. У Раді ж безпеки ухвалити єдину чітку лінію буде нелегко. Адже більшість керівників країн вважають, що з Іраном поводяться гірше, ніж з Пакистаном, Ізраїлем або ж з Індією. Санкції буде запроваджено лише в тому випадку, якщо теократичний режим проігнорує всі застереження. У будь-якому разі не можна виключити подальшу ескалацію. Криза передусім тому небезпечна, що

Тегеран з огляду на його оманливі маневри втратив усяку довіру, - пише El País.

Французька La République des Pyrénées пише про те, що поведінку Ірану можна пояснити тугою за минулою славою й могутністю персів та бажанням знову відігравати ключову роль у регіоні:

Стає гаряче. Того ж самого дня Іран спочатку погрожує нафтовою зброєю, але зазначає, що двері до його атомної програми є відкритими, а потім намагається робити закиди США. Причиною такої поведінки є те, що іранський лідер має відчуття, ніби американці дедалі більше затягують на його шиї зашморг. При цьому він не забуває про американські бази на Близькому Сході, близькість проамериканського Пакистану, Іраку, Об’єднаних Арабських Еміратів, Афганістану, Саудівської Аравії та дружньої з Америкою Туреччини. Шиїтський Іран вважає себе оточеним цими країнами, наче гігантським сунітським морем. Перський Іран - упродовж багатьох століть велика і давня культура, яка схильна зневажати відсталість арабів, - бажає віднайти засіб повернути собі колишню славу. Звідси й випливає консенсус політичного класу, що об’єднує цілу країну навколо програми збагачення урану, - зауважує La République des Pyrénées.

Угорська Nepszabadsag висуває тезу, що країни Заходу не зацікавлені в тому, або розпочинати війну в Ірані. Утім, на думку видання, жорстка позиція Сполучених Штатів може призвести до непередбачуваних наслідків:

Захід не бажає втягуватися у війну і має для цього вагомі причини. Дарма намагається показати віце-президент США Дік Чейні, наскільки жорсткою є його позиція. Не вистачало лише того, щоб іранські клірики, які мають значний вплив на братську організацію в Іраку, що отримала легальний статус завдяки виборам, шукали задоволення там, де це дійсно може завдати болю. Диктатура кліриків у Ірані, яка бажає будь-якою ціною зробити країну регіональним лідером, має багато засобів, щоб перетворити Ірак на вогнище міжконфесійної війни, -вважає Nepszabadsag.

Іншу думку має італійська La Repubblica, яка порівнює нинішню ситуацію з тією, яка склалася напередодні іракської війни. Видання пише про ефект „дежавю”:

У сюрреалістичній атмосфері „дежавю” уряд Буша намагається залучити Європу та Організацію Об’єднаних Націй до втілення іракського сценарію в Ірані. (...) При цьому йдеться про шоу, яке настільки відоме глядачу, що його закінчення здається передбачуваним та невідворотним. Нова превентивна війна – цього разу в Ірані. У цей час у Вашингтоні циркулюють сценарії глобальної атаки, яка спрямована проти атомних об’єктів в Ірані та Північній Кореї і нібито є вже затвердженою таємною директивою міністра оборони США Рамсфелда, - констатує La Repubblica.