1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Іранська криза примушує Захід визначати нові пріоритети й у відносинах з Росією та Україною

Теми сьогоднішнього огляду преси – суперечка навколо ядерної програми Ірану, а також вплив цієї суперечки на відносини між Україною та Заходом. Коментуючи безкомпромісну позицію іранського президента Махмуда Ахмадінеджада, який тепер ще й закликав арабські країни до економічного бойкоту Заходу, газета Wiesbadener Zeitung пише:

Через арабсько-іранські суперечки до заклика Ахмадінеджада розпочати економічну війну ісламських країн проти ненависного Заходу навряд чи хтось прислухається. Але такі заяви свідчать про те, які настрої нині панують у Тегерані. Іран вже має збожеволілого президента. Якщо після цього збожеволіє режим і ціла держава, тоді ми опинемося в стані війни. І тут погрози вже не відіграватимуть жодної ролі, - прогнозує газета Wiesbadener Zeitung.

Газета Abendzeitung додає:

Упродовж одного року Іран здатний побудувати власну атомну бомбу – принаймні так стверджують ізраїльскі та німецькі спецслужби. Щонайпізніше після французьких погроз виникла перспектива ядерного конфлікту. Про безпосередню воєнну загрозу говорити ще зарано. США поки що не має ані великого бажання, ані достатньо військ для того, щоб після Іраку напасти на більший і краще озброєний Іран. Тому нині вкрай важливо знайти дипломатичне розв”язання конфлікту, щоб уникнути його ескалації, - радить газета Abendzeitung.

Нинішня ситуація навколо ядерної програми Ірану, на думку окремих західних оглядачів, може вплинути й на відносини між Заходом та Києвом, який нині перебуває в пошуку свого місця в Європі. Яку роль має відігравати Україна в новій архітектурі безпеки? На це запитання намагається знайти відповідь оглядач газети Frankfurter Allgemeine Zeitung Лотар Рюль. У його статті „Нова гра” читаємо:

Загострення кризи навколо іранської атомної програми примушує визначати в євроатлантичній політиці нові пріоритети відносно України та Росії. Заради розв”язання міжнародної проблеми, яку викликав Іран, союзники по НАТО повинні жити в злагоді з Москвою. Тому вони змушені більше, ніж раніше, враховувати інтереси Росії. Це безпосередньо стосується України та Кавказу, -

наголошує автор статті і веде далі:

Окремі члени НАТО не виправдали американських очікувань стосовно того, що європейці підтримають прискорену процедуру приєднання України до євроатлантичних структур. Передусім йдеться про Францію та Туреччину, які задля збереження власних інтересів у сфері політики безпеки налаштовані мати з Росією хороші відносини, але також про Великобританію та Німеччину, які теж перебувають з Москвою в особливих стосунках.

Далі у статті наголошується на чіткому інтересі Вашингтона щодо євроатлантичної інтеграції України. Лотар Рюль переконаний:

Рано чи пізно Вашингтон все ж таки винесе цю тему на обговорення в Альянсі. Європейські партнери повинні готуватися до цього і вже незабром їм доведеться визначати з цього питання спільну позицію, - зазначає політичний оглядач Лотар Рюль на сторінках німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Інша німецька газета – Süddeutsche Zeitung – підбиває підсумки першої річниці перебування Віктора Ющенка на посаді президента України. Видання нагадує, що рік тому „герой помаранчевої революції” пообіцяв наблизити свою країну до західних структур, водночас він наголосив на важливості добросусідських відносин зі „стратегічним партнером” Росією. Газета зазначає:

Але „газовою війною” на початку року Кремль продемонстрував, що ця незалежність має свою межу. І це не тільки зовнішньополітичні проблеми, які кидають тінь на перший рік президента. Також у внутрішній політиці він продемонстрував, що не має легкої руки. Він не зміг запобігти тому, що прем”єр-міністр Юлія Тимошенко пересварилася з усіма іншими матадорами „помаранчевої революції”, і йому довелося розпустити кабінет міністрів. Наслідок: „помаранчевий табір” розколовся, міф розвіявся, а Тимошенко перетворилася на суперника.

Серед внутрішньополітичних досягнень Віткора Ющенка газета Süddeutsche Zeitung називає встановлення свободи преси. Водночас видання нагадує:

Але він сам став першим політиком, який потрапив під вогонь критики. Тут він має завдячувати своєму дев”ятнадцятирічному сину Андрію від першого шлюбу. (...) Так виникло враження, що доводиться мати справу зі слабким президентом, який не може встановити порядок не лише в уряді, але й у власній сім”ї. Київські засоби масової інформації переконані, що постійне вагання Ющенка є наслідком спроби його отруїти, жертвою чого він став восени 2004-го року під час передвиборної кампанії. Експерти стверджують, що діоксин, який, вірогідно, додали Ющенку в їжу, викликає депресії, -

читаємо в газеті Süddeutsche Zeitung. Далі видання констатує, що розслідування замаху на Ющенка фактично не просунулося вперед:

Мабуть, занадто міцними є старі зв”язки, що, як підозрюють, стоять за замахом. Інша версія звучить так: замовників слід шукати в Москві, там, де вирішили тепер продемонструвати свою силу в Криму, щоб принизити президента саме до першої річниці перебування при владі, - коментує газета Süddeutsche Zeitung.

  • Дата 23.01.2006
  • Автор Огляд преси підготував Володимир Медяний
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALv9
  • Дата 23.01.2006
  • Автор Огляд преси підготував Володимир Медяний
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALv9