Інтрига виборів: чи визнає громадянське суспільство владу Путіна легітимною? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 03.03.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Інтрига виборів: чи визнає громадянське суспільство владу Путіна легітимною?

Володимир Путін, за даними опитувань, значно випереджає своїх конкурентів. Представники громадянського суспільства вважають вибори «нечесними».

Росія обирає нового президента. Якщо вірити соціологічним опитуванням, за результатами голосування у неділю, 4 березня, переможе прем'єр-міністр Володимир Путін. За даними опитувань трьох провідних інститутів вивчення громадської думки, за Путіна проголосує більше половини виборців.

Не сумніваються у перемозі Путіна ні його прибічники, ні опоненти, ні експерти. «Я думаю, що Путін, звичайно, переможе у першому турі, тому що він найсильніший кандидат із тих, кого він пустив на вибори», - вважає Микола Петров з московського Центру Карнегі. Експерт порівняв вибори із ситуацією, за якої «чемпіон підбирає собі слабших суперників, визначає суддю й правила гри, а потім доводить, що насправді переміг».

Критикують президентські вибори і представники громадянського суспільства. «На жаль, ці вибори, швидше за все, будуть не найчеснішими і не найсправедливішими», - вважає Наталя Таубіна, керівник московської правозахисної організації Фонд «Суспільний вердикт». Вона зазначає, що не всі кандидати були зареєстровані й могли взяти участь у виборах, ЗМІ вели агітацію переважно за одного кандидата, а також «активно використовується адміністративний ресурс». За таких умов, вважає Таубіна, багато що залежатиме від реакції громадянського суспільства.

Суспільство, яке «розбудив» Путін

Спостерігач від асоціації Голос

Спостерігач від асоціації "Голос"

Майже три місяці у Росії відбувається те, що ще зовсім недавно багатьом видавалося неможливим. Десятки тисяч людей виходять на демонстрації у Москві, вимагаючи чесних виборів й розширення демократичних свобод. В інших містах також відбуваються схожі акції, але не настільки масштабні, як у столиці. Експерти й політики вважають, що громадянське суспільство в Росії «прокинулося».

«Розбудила його влада», - переконаний Микола Петров із Центру Карнегі. Частина населення більше не визнає негласний суспільний договір, згідно з яким, політична і економічна стабільність цінується вище демократичних свобод, вважає Петра Стиков, експерт зі Східної Європи у Мюнхенському університеті. На думку правозахисниці Наталі Таубіної, процес розпочався у вересні 2011 року, коли президент Дмитро Медвєдєв і прем'єр-міністр Володимир Путін оголосили про намір «помінятися» посадами і публічно визнали, що це рішення ухвалили давно. «Останньою краплею, що переповнила чашу, стала безпрецедентна фальсифікація на виборах до парламенту», - вважає Таубіна. За її словами, вирішальним у протестному русі було те, що «прості громадяни, які зголосилися стати спостерігачами, побачили фальсифікації на власні очі і поділилися своїми спостереженнями у ЗМІ, в інтернеті».

Вчора – «бандерлоги», сьогодні – «зріле суспільство»

Підсумки акцій протесту неоднозначні. На думку політолога Петрова, одним із головних досягнень протестів стала «демонстрація єднання і успіху», а також те, що «вдається досягати домовленості між різними в ідеологічному плані групами». Основні вимоги демонстрантів – скасування результатів виборів до Держдуми, відставка голови Центральної виборчої комісії Володимира Чурова чи звільнення тих, кого називають «політичними в’язнями» - не виконані. Від прямого діалогу з організаторами мітингів прем'єр Путін відмовився.

Борис Акунін

Борис Акунін

Тим часом, його риторика про громадянське суспільство не змінилася. Якщо у грудні прем'єр висміював опозицію, називаючи її активістів «бандерлогами», а символ їхнього протесту – білі стрічки – «контрацептивами», то у лютому – хвалив громадянське суспільство, називаючи його «незрівнянно більш зрілим, активним і відповідальним». У своїй програмній статті у газеті «Комерсант» Путін закликав «оновити механізми демократії». Парламент вже ухвалив у першому читанні законопроект про спрощення реєстрації партій.

Питання легітимності виборів

Прихильники Путіна не згодні з тими, хто заздалегідь називає вибори президента нелегітимними. «Чому ви відмовляєте у праві на свою думку половині країни», - написала у своєму блозі популярна телеведуча Тіна Канделакі. Вона посилається на дані опитувань, згідно з якими, більше двох третин росіян підтримують Путіна. Сам фаворит виборів заявив, що «меншість не має права нав’язувати більшості свою точку зору».

Наскільки чесно пройдуть вибори – відповідь на це питання покликані дати тисячі спостерігачів як від міжнародних організацій, наприклад ОБСЄ, так і громадянського суспільства. Контроль за виборами зі сторони звичайних громадян – один із головних проектів «Ліги виборців», неурядової організації, створеної під час протестів у Москві. «Якщо маса помічених порушень буде значною, то, скоріше за все, «Ліга виборців»… закличе вважати ці вибори нелегітимними», - сказав DW один із засновників об'єднання, письменник Борис Акунін.

Путін-3: лібералізація чи закручування гайок?

Мітинг 4 лютого у Москві

Мітинг 4 лютого у Москві

Говорячи про третій президентський термін поки що прем'єр-міністра, експерти оцінили його по-різному. Микола Петров з Центру Карнегі вважає, що Путін буде слабким президентом і піде з посади дочасно. Наталя Таубіна не очікує від нового президента «нічого доброго». На її думку, «12 років показали тенденцію до згортання прав і свобод».

Водночас мюнхенський політолог Петра Стиков вважає, що Путін спробує піти на таку лібералізацію, яка б не загрожувала його владі. «Я не думаю, що Путін вважав би себе легітимним президентом, якби йому довелося керувати країною, спираючись виключно на придушення протестів», - вважає експерт. На його думку, Путін прагнув зберегти владу і зрозумів, що «закрутив гайки надто сильно». Петра Стиков припускає, що майбутній президент піде на спрощення реєстрації партій і зниження прохідного бар'єру на виборах. «Будь-який інший варіант був би дурнішим, ніж Путін є насправді», - вважає німецький експерт.

Автор: Роман Гончаренко, Дмитро Каневський
Редактор: Євген Тейзе