1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Іноземці в Бундесвері: суперечливий крок

Для комплектування Бундесверу планується набір громадян з інших країн-членів ЄС. Головна мета - посилення ролі Бундесверу в політиці глобальної безпеки, пояснює міністерка оборони ФРН Урсула фон дер Ляєн.

Військові Бундесверу під час навчання НАТО Dragon в Польщі (архівне фото)

Військові Бундесверу під час навчання НАТО Dragon в Польщі (архівне фото)

На тлі скоєння низки терактів у Німеччині та Франції з новою силою точаться дискусії про доцільність залучення військовослужбовців Бундесверу до проведення операцій всередині країни. Саме триває підготовка до спільних навчань поліції та Бундесверу, щоб відповідно реагувати на терористичні надзвичайні ситуації. Цілком можливо, що невдовзі під час таких операцій допомагатимуть португальські та естонські громадяни.

"Доступ до Бундесверу громадян та громадянок ЄС надав би не лише широкий потенціал інтеграції та відновлення міцності особового складу Бундесверу, а й був би й сильним сигналом для європейської перспективи", - зазначається в ухваленій в середині липня німецьким урядом доктрині.

Простіше кажучи, у такий спосіб Бундесвер зможе швидше досягти бажаної чисельності особового складу в 170 тисяч професійних військових, військовослужбовців за тимчасовим контрактом та резервістів, а побічно ще й підготувати шлях до створення збройних сил ЄС.

Професія військового прив'язана до німецького громадянства

З часу заснування Бундесверу 61 рік тому військослужбовцями у ФРН можуть ставати лише німецькі громадяни. Так принаймні зазначається в законодавстві. Утім, заплановані реформи Бундесверу мають призвести до зміни відповідних законів.

Хоча певні норми-винятки існують уже зараз. Приміром, Бундесвер може наймати на службу осіб без німецького громадянства у разі, якщо на це є службова потреба. Це може бути й у тому разі, коли немає підходящих німецьких кандидатів. Однак досі йшлося радше про винятки, аніж про правило.

Трохи статистики

Співпраця німецьких військовослужбовців з колегами з інших країн-членів ЄС не така вже й нова. З жовтня 1989 року існує німецько-французька бригада. Ще слід згадати створений у серпні 1995 року німецько-нідерландський корпус та корпус Eurocorps, який складається з німецьких, французьких та бельгійських військовослужбовців. Крім того, 2014 року близько 2300 нідерландських десантників влилися до німецької дивізії сил швидкого реагування.

Практика співпраці європейських військових досить добре узгоджується з пропозиціями, які верховна представниця ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні запропонувала для нової європейської стратегії безпекової та зовнішньої політики. Так, хоч ці пропозиції й не передбачають створення спільних збройних сил ЄС, вони націлені радше більше на співпрацю та здатність до дій у сфері оборони Європейського Союзу, аби краще реагувати на кризи.

Ідея не нова

Насправді ідея залучення до Бундесверу іноземців - далеко не цілковита новизна. Ще на початку 2011 року під керівництвом тодішнього міністра оборони Ґуттенберґа розробили програму, яка передбачала інтеграцію осіб, що проживають у Німеччині, до Бундесверу, навіть попри відсутність німецького паспорта. Звісно, в разі, якщо вони придатні до служби.

Нинішня міністерка оборони ФРН Урсула фон дер Ляєн хоча й заявила, що згадані реформи Бундесверу відбудуться не скоро, однак виступила на захист запропонованих змін: "Я вважаю, що військовослужбовці мають глибокі переконання в тому, на службі чого вони стоять, і це не форма, а цінності".

Міністерка Урсула фон дер Ляєн - активна прихильниця змін у Бундесвері

Міністерка Урсула фон дер Ляєн - активна прихильниця змін у Бундесвері

На тлі цього вона також вказала на схожі можливості для чиновників, які вже існують. Щодо військових, то тут "ще треба дати відповідь на багато питань", наголосила урядовиця. Ще один привід для галасу подав пілотний проект міністерки, яка хоче залучити до Бундесверу понад 100 сирійських біженців. Хоч це не означає їхнього призначення на службу військовослужбовцями, однак їх навчатимуть цивільним професіям, як от техобслуговуванню, логістиці, медицині чи технічним фахам.

Застереження від надмірного оптимізму

Уповноважений Бундестагу з питань оборони Ганс-Петер Бартельс заявив виданню Welt am Sonntag, що вважає такі реформи Бундесверу добрим сигналом. Утім, на його думку, не варто очікувати від цієї ідеї багато. Сам політик не виключає, що для декого з молодих європейців Бундесвер справді може бути привабливим місцем служби. Але, на його думку, головною передумовою лишається знання німецької мови. Водночас Спілка резервістів не бачить підстав, чому комусь слід відмовляти, якщо він свідомо обирає службу в Бундесвері.

Утім, найрізкіша критика задумів надходить з боку найбільшого захисника інтересів військовослужбовців - Спілки Бундесверу. Так, її члени вказують на особливі стосунки довіри між військовими. За словами Андре Вюстнера, військовий - не така професія, як решта. "Готовність до того, що доведеться загинути за те, що в розумі та серці, не можна порівнювати з готовністю служити своїй чи будь-якій інші державі, або якомусь роботодавцеві", - каже він. Попри європейську систему цінностей, саме ідентичність військових має напрочуд національне вираження. І про це політикам треба щоразу нагадувати, додає Вюстнер.

Дивитись відео 02:05

Росія, тероризм і кібератаки - нові виклики для безпеки Німеччини (13.07.2016)

Аудіо й відео до теми