1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Інвестиційна політика: крок вперед, два - назад

Новий Кабінет міністрів в Україні ще не створено, а привид перекроювання законів і нормативних актів вже жахає представників бізнесу. „Антикризова” коаліція хоче повернути із небуття таке явище як „вільні економічні зони”, а також істотно змінити митну політику.

Микола Азаров добре знайомий українським підприємцям не лише як урядовець, але і як голова податкової служби

Микола Азаров добре знайомий українським підприємцям не лише як урядовець, але і як голова податкової служби

Голова бюджетного комітету Верховної Ради Микола Азаров свою роботу у новообраному парламенті розпочав із всебічної критики урядів Тимошенко і Єханурова. Однак замість того, аби, врахувавши можливі прорахунки попередників, рухатися далі, майбутні урядовці вирішили повернути країну на пару років назад. Зокрема, Азаров заявив про намір відновити скасовані урядом Тимошенко „вільні економічні зони”.

Для тих, хто забув, що таке „вільна економічна зона” нагадаємо: це певний кризовий регіон із частково або повністю зруйнованою інфраструктурою, куди за нормальних умов не хоче йти жоден інвестор. У часи прем’єрства Януковича інвесторів у ці регіони намагалися заманити податковими пільгами. Критики називають такі зони „офшорами”, де реєструються фірми, які хочуть платити поменше податків.

Проти відродження „вільних економічних зон” виступає, зокрема, Німецька група радників при уряді України. Експерт групи Рікардо Джуччі звертає увагу на можливі зловживання:

„Відновлення цих зон ми не підтримуємо. Особливо з огляду на те, що ці зони в Україні часто використовувалися в незаконних цілях, наприклад, для ухилення від сплати податків, ввізних мит, існувало багато інших зловживань. Не виключено, що після можливого повторного запровадження „вільних економічних зон” це знову станеться”.

Минулорічне рішення уряду Тимошенко про відмову від „зон” німецькі радники вважають правильним. Щоправда, поспішне скасування пільг без надання жодних перехідних періодів, стало для інвесторів тривожним сигналом. Адже бізнес не любить різких, несподіваних кроків.

Рікардо Джуччі переконаний, що створення будь-яких пільгових зон лише шкодить конкурентному середовищу. Натомість німецький експерт радить залучати інвесторів, створюючи привабливі умови для інвестування в цілій країні, а не в окремих регіонах:

„Україна має нині чимало об’єктивних переваг, які приваблюють інвесторів: країна є сусідом ЄС, в країні невисокий рівень зарплат, рівень освіти населення є доволі високим. Тому обіцяти інвесторам якісь додаткові привілеї немає сенсу. Якщо робити все правильно і послідовно, то в цілу Україну, а не лише в якісь окремі зони, прийде достатня кількість інвесторів”.

Якщо говорити про практичні кроки назустріч інвесторам, то тут найчастіше згадується скасування податку на додану вартість на інвестиційне обладнання. Ніяких „вільних зон” ніхто чомусь не просить. Чіткі, незмінні правила гри цікавлять бізнесменів більше, ніж будь-які податкові привілеї, переконаний експерт Центру Разумкова Василь Юрчишин:

„Приміром, минулого року спрощена система оподаткування спочатку була відмінена, потім частково повернута. Це недопустимо. Скажімо, при перегляді бюджету часто відбувається зміна податкових норм „заднім числом” – це також недопустимо. Тобто якраз більш важливим в нинішній ситуації є встановлення чітких, прозорих правил, які б давали інвесторам однозначні сигнали про наміри влади. В такому випадку, можливо, і не потрібно створювати якісь спеціальні зони, тому що інвестиційний клімат в Україні взагалі значно покращиться”, - зауважує Юрчишин.

На думку експерта Центру Разумкова, для стимулювання бізнесу необхідно також гарантувати інвесторам права власності. Позитивним сигналом стало би продовження відкритої приватизації, яку нині призупинено, зазначає Василь Юрчишин. Експерти також вказують на необхідність створення ринку землі. Втім, за участі соціалістів і комуністів в урядовій коаліції це виглядає малоймовірним.

Насторожує експертів і намір „антикризової коаліції” повернутися до практики встановлення високих, „захисних” мит на імпорт групи товарів. Минулорічне зниження митних ставок було значною мірою продиктоване вимогами Світової організації торгівлі, тому скасування цих рішень може негативно відбитися на намірах України приєднатися до цієї організації. Чи може у Києві передумають вступати до СОТ? Відповіді на це і багато інших важливих запитань ідеологічно різнорідній „антикризовій коаліції” знайти буде значно важче, ніж посадити свою людину у крісло спікера парламенту.