1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Іван Міклош: Інвестор не має відчуття незворотності змін в Україні

Співголова групи стратегічних радників при Кабміні Іван Міклош в інтерв'ю DW розповів, чому процес приватизації в Україні загальмував.

Іван Міклош застерігає, що без зміни підходу приватизація в Україні провалиться

Іван Міклош застерігає, що без зміни підходу приватизація в Україні провалиться

Україна ризикує вже тертій рік поспіль цілком провалити план приватизації. Про це застерігають експерти, коментуючи нещодавню невдалу спробу продати Одеський припортовий завод. Про причини гальмування процесу продажу державного майна в Україні DW розпитала колишнього міністра приватизації та віце-прем'єра Словаччини, а нині - співголову групи стратегічних радників при Кабміні Івана Міклоша.

Deutsche Welle: Приватизація визначена одним із пріоритетних напрямів реформ в Україні, проте довгий час українська влада нічого не робила, щоб зробити цей процес успішним та прозорим. Чи змінилося щось зараз?

Іван Міклош: Попередній уряд підготував деякі зміни щодо реструктуризації державних підприємств, для впровадження нового менеджменту в деяких компаніях тощо. Щодо приватизації, то процес розпочато, проте на даний момент результатів немає.

Результатом, насамперед, мала б стати приватизація Одеського припортового заводу (ОПЗ). У чому причина її провалу?

Причина того, чому ОПЗ не був успішно приватизований, полягала у тому, що продаж цього підприємства не був підготовлений належним чином. Насамперед, на мою думку, причина невдачі полягає у тому, що до процесу із самого початку не були залучені закордонні радники з бездоганною репутацією. Якщо уряд хоче прозоро приватизувати це велике і важливе підприємство та отримати найкращий результат, важливо найняти закордонних радників і готувати приватизацію за їхньої допомоги і підтримки. Так можна створити справжню конкуренцію серед реальних потенційних інвесторів, і лише таким чином можна досягнути найвищої ціни і найкращих умов для держави.

Стартова ціна продажу ОПЗ була зависокою, тож у результаті жоден інвестор не виявив бажання брати участь у конкурсі, попри потенційну зацікавленість активом. Ще однією проблемою є борг ОПЗ перед компанією Дмитра Фірташа (ОПЗ має борг у розмірі 193 мільйони доларів перед Ostchem Holding Limited, - Ред.), що також створює певні складнощі для потенційного інвестора. Я сподіваюсь, якщо ці питання будуть вирішені, тобто стартова ціна знижена і борговий тягар знятий, то приватизація ОПЗ відбудеться у другій половині цього року.

Проте українська влада поки не виявляє серйозних намірів вирішити питання боргу ОПЗ перед Фірташем.

Одеський припортовий завод

Одеський припортовий завод

Зараз є розуміння і воля вирішити ці проблеми. Уряд має намір здійснити успішну приватизацію компанії. Без вирішення питання боргу і завищеної ціни зробити це дуже складно, навіть неможливо. У будь-якій компанії можливо вирішити питання з боргом.

Ви неодноразово казали, що державні підприємства в Україні є великим джерелом корупції. Це головна причина, чому їхня приватизація необхідна?

Так, державні підприємства є джерелом корупції, і така ситуація спостерігається не лише в Україні, а й у будь-якій іншій країні. Проте в Україні рівень корупції дуже високий, і тут досі є близько 3300 державних підприємств. Але необхідність боротьби з корупцією - це лише одна з причин, чому приватизація є важливою (адже у приватних компаніях рівень корупції є незрівнянно нижчим). Приватизація також потрібна для залучення закордонних інвесторів, для модернізації виробництва тощо. Саме тому приватизація є пріоритетом для кожного уряду, який прагне рухатись вперед у процесі реформування, який хоче швидкого зростання економіки та збільшення її конкурентоспроможності.

Чи дивитесь Ви досі оптимістично на перспективи виконання плану приватизації на 2016 рік?

Виконання плану приватизації провалиться, якщо не буде змінено підхід. Як я вже казав, насамперед треба залучити досвідчених радників з міжнародних компаній. У Словаччині ми це робили при кожній приватизації, і вони допомагали нам керувати процесом і досягати успіху.

Окрім браку радників, якими, на Вашу думку, є інші причини невдач приватизації в Україні протягом останніх років?

Бракувало політичної волі. Ви краще за мене знаєте про нескінченні дискусії у Верховній Раді. В Україні досі є близько 640 державних компаній, приватизація яких заборонена законом. У парламенті є законопроект, ухвалення якого дозволило б здійснити приватизацію 400 підприємств з цього переліку, проте його досі не ухвалили. Треба мати політичну волю для ухвалення цього законодавства, яке скасує заборону на приватизацію. Потрібно мати правильну стратегію приватизації, розробити графік, дорожню карту - і вперед, розпочинати процес.

Є думка, що війна - це не час для розпродажу держмайна, мовляв, держава ризикує отримали невиправдано мало грошей за активи. Якими були б Ваші контраргументи на це?

Війна - не причина зволікати з приватизацією, вважає Іван Міклош

Війна - не причина зволікати з приватизацією, вважає Іван Міклош

Насправді все навпаки. Відкладення приватизації призведе до зменшення доходу від неї. І причина дуже проста. Зазвичай державними підприємствами погано управляють, там високий ризик корупції та розкрадання. Це означає, що реальна вартість держпідприємства з часом не зросте, а навпаки, впаде. Якщо хтось думає, що, наприклад, змінивши керівництво компанії і провівши реструктуризацію, можна отримати більше грошей при подальшій приватизації, - це є ілюзією. У Східній Німеччині у 1990-х роках керувати державними підприємствами запрошували досвідчених менеджерів із західної частини країни, сподіваючись згодом дорожче продати ці підприємства. Але ця стратегія зазнала цілковитого провалу. Тому, чим пізніше буде проведена приватизація, тим меншу суму грошей у результаті держава отримає.

Міжнародний інвестор боїться йти в Україну. Чи дотатньо, на Ваш погляд, робить українська влада, щоб поліпшити інвестиційний клімат?

Це пов'язано загалом із реалізацією реформ, зокрема, з дерегуляцією, з демонополізацією. Проблема зараз у тому, що інвестор досі не має відчуття незворотності змін в Україні, незворотності реформ. Він досі не має впевненості, що реформи в Україні справді будуть повністю завершені і в країні буде сприятливий клімат для бізнесу. Лише пришвидшення темпів проведення економічних реформ, інституційних змін може змінити ситуацію і надати інвесторам упевненості. Я переконаний, що реформи в Україні йдуть правильним шляхом. З часів Майдану і до сьогодні було зроблено більше, ніж за попередні два десятиліття. Але цього замало, ще необхідно багато чого зробити.