1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

ЄС – Центральна Азія: нова стратегія й права людини

У вівторок у Казахстані розпочалася дводенна зустріч делегації Євросоюзу з главами МЗС п’яти країн Центральної Азії. Правозахисники попередили про обов’язкове включення питання про права людини до порядку денного зустрічі, напередодні якої стало відомо про переслідування з боку влади репортерів „Німецької хвилі” в Узбекистані.

Глава МЗС НІмеччини Штайнмаєр в Астані

Глава МЗС НІмеччини Штайнмаєр в Астані

Делегацію ЄС на зустрічі, що проходить в казахській столиці Астані, о чолюють комісар із зовнішніх питань Беніта Ферреро-Вальднер і міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. Головною темою переговорів є запланована Німеччиною під час її головування в ЄС стратегія партнерства з п’ятьма країнами Центральної Азії: Казахстаном, Туркменістаном, Узбекистаном, Таджикистаном і Киргизією. Євросоюз переслідує передусім мету тісніше співпрацювати з державами багатого на енергоресурси регіону, який до того ж межує з такою „гарячою точкою” планети, як Афганістан. Речник німецького МЗС Мартін Єґер пояснює зацікавлення Євросоюзу центрально-азійськими країнами ще й з такої точки зору:

„Цей регіон у минулому зробив великий внесок у стабілізацію всього навколишнього регіону. Передусім завдяки йому було зупинено й відсунуто розповсюдження воєнізованого ісламу”.

Очікується, що проект нової стратегії співпраці Євросоюзу з країнами Центральної Азії має бути готовий у квітні, а доопрацювати й ухвалити його планують на саміті ЄС у червні.

Деякі складові цієї стратегії відомі вже зараз. Так, Євросоюз планує вкласти до 2013 року близько 750 мільйонів євро в різні проекти у центрально-азійському регіоні. Вони стосуються боротьби з бідністю, розбудови доріг, санації газо- та нафтопроводів, освіти, боротьби з наркоторгівлею. Головною метою стратегії є досягнення безпеки й стабільності в регіоні. Йдеться у ній також про поступове втілення демократії й дотримання прав людини у Центральній Азії. Останнє питання має активніше підійматися на зустрічах з лідерами регіону, наполягають європейські політики й правозахисники. Утім, як наголошує Гайді Веґенер, голова німецько-центрально-азійської парламентської групи в Бундестазі, у цій галузі не варто очікувати найближчим часом значних зрушень:

„Бо в цих країнах, власне, відсутні засади правової держави. Немає широкого парламентського контролю. Бракує взагалі сильних парламентів. Як немає й контрольованої громадськістю незалежної преси”.

Ті небагато незалежних журналістів, які ще мають мужність працювати в країнах Центральної Азії, змушені жити під постійним страхом тиску й переслідувань. Особливо це стосується тих, хто працює на західні мас-медіа. Цими днями такий стан речей ще раз унаочнили дії узбецьких властей проти місцевих кореспондентів „Німецької хвилі”. Прокуратура Ташкента допитала їх, підозрюючи в фінансових злочинах, несплаті податків та недозволеній роботі для іноземного ЗМІ. В одному з випадків вже розпочато розслідування. Такі дії влади є неприпустимими, наголосив у своєму зверненні до президента Узбекистану Іслама Карімова інтендант „Німецької хвилі” Ерік Беттерманн:

„Я протестую проти того, що відбувається переслідування наших вільних співробітників у цій країні. Закликаю президента попіклуватися про те, щоб у його країні, яка прямує до демократії, особливо уважно й ретельно стежили й піклувалися про мас-медіа”.

„Німецька хвиля” очікує також від посольства Узбекистану пояснень про випадки тиску на її вільних співробітників у Ташкенті.

Проти дій узбецьких властей виступила й журналістська правозахисна організація „Репортери без кордонів”. Керівник її німецької секції Ельке Шефтер зокрема заявила:

”Репортери без кордонів” побоюються, що незабаром відбудеться нова хвиля репресій проти небагатьох незалежних журналістів, які ще залишилися в Узбекистані. Небезпечною є ситуація особливо для тих колег, які продовжують працювати з іноземними ЗМІ. Їх безпідставно звинувачують навіть у кримінальних злочинах. Вони зобов’язані акредитуватися, але, як правило, акредитацій не отримують, і за це їх потім переслідують”.

„Німецька хвиля” дуже довго намагалася акредитувати своїх кореспондентів в Узбекистані. Але поки безуспішно. Відповідні подання або просто не опрацьовувалися, або губилися, а запити про їхню долю практично завжди залишалися без відповіді.

  • Дата 27.03.2007
  • Автор Томас Нельс, Корнелія Рабіц
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AO8A
  • Дата 27.03.2007
  • Автор Томас Нельс, Корнелія Рабіц
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AO8A