1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

ЄС платить Росії мовчанням за енергію

У центрі уваги європейських друкованих видань стоїть неформальний саміт ЄС, що відбувся наприкінці минулого тижня у Фінляндії. У цій зустрічі брав участь і російський президент Володимир Путін.

„На саміті йшлося передусім про довгострокове енергозабезпечення та відносини з Росією”, - нагадує іспанська газета Ideal і веде далі:

Однак з цих таких стратегічно важливих питань ЄС досягнув дуже поганого результату. Євросоюз залишається розколотим: з одного боку такі країни, як Німеччина чи Франція намагаються гарантувати енергозабезпечення, роблячи ставку на посилення двосторонніх відносин з Росією. З іншого боку, такі держави, як Великобританія та Польща наполягають на тому, щоб у контексті відносин з Росією піднімалася й така тема, як права людини. Путін, звісно, не був особливо враженим від вимог Єврокомісії та дипломатично сформульованих головуючою нині в ЄС Фінляндією слів. Росія – найбільший постачальник газу в ЄС, що дає їй можливість говорити з позиції сили, - констатує іспанська газета Ideal.

Датське видання Information висловлює таку позицію:

Путін продемонстрував Західній Європі, що він має волю використовувати газ і нафту як політичну зброю. Він хоче започаткувати суперечку між Німеччиною та низкою інших держав ЄС, зокрема будуючи газопровід в обхід Польщі та балтійських країн, і пропонуючи ексклюзивні права на його користування саме Німеччині, а не ЄС. Зрештою Німеччина відхилила такі пропозиції і разом з Францією закликала Росію ратифікувати енергетичну домовленість з усім Євросоюзом. Утім, саме німці, знову разом із французами, закликали всіх до спокою й запропонували зайняти прагматичну позицію щодо Росії - наголошує Information з Копенгагена.

Продовжує тему німецьке видання Westfälische Nachrichten:

Газова суперечка між Москвою та Києвом була першим сигналом для занепокоєння. Його відлуння можна було почути й на останньому неформальному саміті Європейського союзу. ЄС, а передусім Німеччина, яка займає дедалі впливовіші енергетичні позиції в Європі, будуючи новий газопровід у Балтійському морі, постають перед складним питанням: чи можна довіряти Москві й Путіну? Подальші сумніви щодо цього живить зокрема незрозуміла ситуація із західними проектами на Сході Росії. Що можна чекати від країни, яка хоче витіснити партнерів із Заходу, аргументуючи незрозумілими екологічними приписами й нехтуючи існуючими контрактами? – запитує німецьке видання Westfälische Nachrichten.

Неформальний саміт ЄС не призвів до вирішення проблем між енергетичною супердержавою Росією та Європейським союзом, вважає італійська газета La Repubblica:

Хоча назовні все ніби виглядало оптимістично, насправді ж суть справи не дає підстав для такого настрою. Зустріч з Путіним можна було б назвати успішною тільки з огляду на той факт, що в його присутності 25 держав Євросоюзу не розпалися на політичних противників. Все ж дуже непросто водночас говорити про дотримання прав людини в Росії і про енергетичні поставки в ЄС, особливо на тлі зими, що вже на носі, - читаємо в римському виданні La Repubblica.

Німецька газета Frankfurter Rundschau вважає, що ЄС платить мовчанням за своє партнерство з Росією в енергетичній галузі:

Коли європейці намагаються говорити з Путіним та його людьми „одним голосом”, то в них раптом виникає помітна захриплість. Особливо хриплять вони, коли йдеться про такі теми, як війна в Чечні. ... Їм важко говорити й про те, що такі важливі громадські організації, як Amnesty International, Human Rights Watch чи „Лікарі без кордонів” не можуть продовжити свою роботу в Росії, бо вони не виконали вимоги вкрай забюрократизованого закону про реєстрацію неурядових організацій. Ледь пошепки європейці говорять і про те, що крок за кроком в Росії взагалі усувається свобода преси, - пише Frankfurter Rundschau.

Польська газета Rzeczpospolita підбиває такий підсумок:

Взагалі Європа приречена співпрацювати з Росією. Навіть гірше за це: президент Путін цілковито визнає цей факт, і критика політичної ситуації в Росії на нього в майбутньому жодним чином не впливатиме. Якщо ж європейці повністю узалежнять себе від поставок енергоносіїв з Росії, то одного дня вони сидітимуть у власноруч збудованій пастці. Путін уже демонстрував, що може шантажувати своїх партнерів закручуванням газового крану. Тому важливо, щоб Росія підписала Енергетичну хартію й стала членом Світової організації торгівлі. Коли все це буде зроблено, Росії не залишатиметься жодного іншого виходу, як бути лояльним економічним партнером, - переконана польська газета Rzeczpospolita.

  • Дата 22.10.2006
  • Автор Огляд європейської преси підготувала Леся Юрченко.
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALs1
  • Дата 22.10.2006
  • Автор Огляд європейської преси підготувала Леся Юрченко.
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/ALs1