1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

ЄС - країнам-партнерам: учитися, учитися й учитися

Як Європейський союз має допомогати своїм партнерам реформувати систему професійної освіти й навчання - на це питання шукали відповідь учасники триденної конференції, що відбулася цього тижня в італійському місті Турині. На заході були присутніми освітяни з більше ніж 50 країн, у тому числі з України та інших пострадянських країн. Організатором конференції в Турині виступив Європейський фонд освіти. Ця агенція Євросоюзу, починаючи з 1995 року, підтримує реформи професійної освіти й навчання в понад 40 країнах-партнерах. З них деякі пережили серйозні конфлікти, а більшість має за плечима суворий досвід злиднів. Всі ці негаразди не могли не відбитися й на освіті: скажімо, в Україні, незважаючи на деякі зміни, освітня система залишається слабкою. Принаймні, так уважають у Європейському фонді освіти. Причини млявого ходу реформ давно відомі - це і фінансове забезпечення навчальних закладів, і недостатня гнучкість усієї освітньої структури, і методика викладання, і невідповідність рівня освіти запитам ринку, який потребує дедалі кращих фахівців. Виступаючи на конференції, заступник міністра освіти й науки України Віталій Томашенко сказав: "Ми розуміємо, що стан справ у професійно-технічній освіті, темпи й обсяги перетворень не повною мірою задовольняють вимоги й потреби як громадського суспільства, так і держави в цілому". Євросоюз, однак, зацікавлений, щоб у його країнах-партнерах і особливо в тих, які незабаром стануть сусідами розширеного ЄС, проводилися демократичні реформи, в тому числі і в галузі освіти. Адже досвід показує, що, розвиваючи освітні структури й ринки праці, країни досягають успіхів в економіці й соціальній політиці. У рамках стратегії "Ширша Європа" ЄС нині пропонує країнам-сусідам прямий обмін: якщо ви проводите реформи, то матиме доступ до наших ринків. Говорить Ніколаус ван дер Пас, голова правління Європейського фонду освіти, який також очолює дирекцію Єврокомісії з освіти й культури: "Якщо сусідні з розширеним ЄС країни більше розділятимуть з нами спільні цінності, робитимуть поступ у політичних, економічних і інституційних реформах, тоді цим державам буде запропоновано (частку) досягнень Євросоюзу, вони наблизяться до соціального, культурного, а також економічного розвитку ЄС", - сказав Ніколаус ван дер Пас. Україні та іншим країнам-партнерам Євросоюзу навряд чи варто чекати, що проблеми з освітніми реформами за них вирішать "добрі дяді" з Брюсселя. Про одне з поширених непорозумінь розповів Ларс-Ерік Форсберг, працівник програми ЕuropeAid Європейської комісії: "Ми працюємо за правилами програми TACIS, які дозволяють технічну допомогу й у тій чи іншій мірі забороняють надавати пряму бюджетну підтримку країнам-партнерам. Непорозуміння виникає, коли люди думають, що тільки консультанти з ЄС можуть надавати технічну допомогу. Це однозначно не так. Я б сказав, що ми б вітали участь представників з партнерських країн. Дуже цікавим було б, якби, наприклад, Україна взяла участь у проекті в Узбекистані - чому б і ні?" Директор Європейського фонду освіти Петер де Рой упевнений, що для проведення освітніх реформ має використовуватися досвід інших країн і організацій: "Центрально- і східноєвропейські країни проводять реформи професійної системи навчання впродовж 13 років. Хороші партнери Європейського фонду освіти вчаться одне в одного: Північ і Південь, Схід і Захід. Євросоюз, хоча і є найбільшим донором у цій галузі, - це тільки один гравець, що підтримує реформи професійного навчання в країнах-партнерах. Є також низка інших організацій у цій галузі, в тому числі міжнародних. Питання полягає в тому, який досвід можуть перейняти ці організації одна від одної",- вважає директор Європейського фонду освіти. На його переконання, загальний рівень освіти в колишніх комуністичних країнах був досить високим, однак самій системі навчання бракувало гнучкості, а фахівцям не вистачало, скажімо, знання іноземних мов і вміння спілкуватися загалом. Петер де Рой, однак, уважає, що високий відсоток освічених людей і низький відсоток неписемних є хорошим стартом для освітніх реформ в Україні та інших пострадянських державах. Про корисність освіти розповів у зверненні до учасників конференції Комісар ЄС з зовнішніх відносин Кріс Паттен: "Існує безліч доказів про прямий зв"язок між освітою і покращанням здоров"я, більшою тривалістю життя, нижчим рівнем дитячої смертності й зниженням злочинності. Суспільство, в якому люди мають рівні можливості вдосконалювання навичок і доступу до ринку праці впродовж усього життя, набагато вірогідніше буває справедливим суспільством",- уважає комісар ЄС Паттен.

Також за темою