″Єрусалим не продається″: що означає для палестинців втрата допомоги США | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 04.01.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

"Єрусалим не продається": що означає для палестинців втрата допомоги США

Президент США Дональд Трамп погрожує заморозити допомогу Палестинській автономії. У Рамаллі заявляють про політичний диктат. Але які наслідки це матиме для населення, залежного від сторонньої допомоги?

Антитрампівське графіті у Віфлеємі

Антитрампівське графіті у Віфлеємі

"Не лише Пакистану ми виплачуємо мільярди доларів допомоги ні за що, але й багатьом іншим країнам...Наприклад, ми платимо палестинцям СОТНІ МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ на рік і не отримуємо вдячності чи поваги. Вони навіть не хочуть вести переговори про давно назрілу мирну угоду з Ізраїлем", - написав президент США Дональд Трамп у своєму Твіттері у вівторок, 2 січня.

Палестинці сприйняли ці слова як погрозу. У радикальному угрупованні ХАМАС заговорили про "дешевий політичний шантаж", а Організація визволення Палестини (ОВП), яку очолює голова автономії Махмуд Аббас, заявила, що не терпітиме фінансового диктату. В ОВП розтлумачили останню заяву Трампа як продовження грудневого визнання його адміністрацією Єрусалима столицею Ізраїлю. "Єрусалим та його святі місця не продаються ні за золото, ні за срібло", - категорично відреагував у середу речник Аббаса.

Юнак продає люпин у Газі

Соціологи вже кілька років попереджають про загрозу гуманітарної катастрофи у Газі

Схожі оцінки у розмові з DW озвучив і гуманітарний активіст із Сектора Газа Мухсін абу Рамадан. "Трамп - людина безцеремонна, яка не шукає вирішення проблем, а використовує гроші як інструмент політичного контролю", - зауважив активіст і додав, що у разі загострення соціальної кризи на палестинських теренах Ізраїлю теж буде непереливки.

Масштаби міжнародної допомоги

Голова Центру досліджень арабського світу при університеті Майнца Гюнтер Маєр (Günter Meyer) також прогнозує негативні наслідки для регіону у разі скорочення допомоги палестинцям, від якої ті сильно залежать. "Насамперед це погіршить економічну ситуацію, адже США є найбільшими донорами Близькосхідного агентства ООН із допомоги палестинським біженцям (UNRWA). У 2016-му США виділили 370 мільйонів доларів. Скорочення допомоги боляче б вдарило по освітніх, медичних та соціальних проектах", - попереджає Маєр і додає, що компенсувати таку "діру" у фінансуванні навряд чи вдасться навіть за рахунок європейських грошей.

До того ж, європейці і так вже є одними з найбільших фінансових донорів: допомога іде як на рівні ЄС, так і з доброї волі окремих країн, насамперед, скандинавських. Так, за підсумками 2015-го року обсяги допомоги від окремих країн ЄС та інститутів Євросоюзу оцінювалися сумарно у 837 мільйонів доларів. Німеччина, до слова, виділяє близько ста мільйони доларів США на рік. Серед арабських країн найбільшим донором виступає Саудівська Аравія, яка щороку виділяє на потреби допомоги палестинському населенню 240 мільйонів доларів, а на рівні ООН на потреби UNRWA 2015 року виділили 453 мільйони доларів. Загалом 2015 року палестинці отримали допомоги на 1,8 мільярда доларів. Однак експерти називають ці обсяги радше мінімумом, необхідним для виживання. За словами Гюнтера Маєра, без сторонньої допомоги палестинцям самим не впоратись.

Обсяги допомоги скорочуються з року в рік

Водночас обсяги допомоги Палестинській автономії поступово скорочуються з року в рік. І йдеться про відчутні суми. Так, між 2014 та 2015 роками кошик допомоги "схуд" на 614 мільйонів доларів. Сталося це через низку факторів. Деякі країни скоротили фінансування гуманітарних проектів закордоном, хтось переорієнтував зусилля на інші кризові точки у світі, яких не бракує: нищівна війна у Сирії посунула проблеми палестинців на другий план. Ситуація в Іраку, де після розгромлення "Ісламської держави" деякі міста лежать у руїнах, гуманітарна катастрофа у Ємені, де тривають воєнні дії - все це позначилося на увазі світу до проблем палестинського населення.

Обсяги фінансової допомоги американців також скорочувались останніми роками. Гюнтер Маєр з університету Майнца не виключає, що сталося це частково і через втручання проізраїльського лоббі у Вашингтоні. Але водночас він визнає, що й самі палестинці зробили украй мало для того, щоби заохотити донорів збільшувати допомогу. "Брак реформ на Західному березі річки Йордан, де при владі уряд ОВП під проводом Аббаса, давно прострочені вибори, які так і не відбулися...Саме з цих причин країни-донори не вважали можливим продовжувати фінансування у тих же обсягах, або ж його збільшувати", - каже він.

Закиди на адресу палестинської влади щодо корупції або нецільового використання грошей теж лунають вже не перший рік. Нерідко доходить і до скандалів. Так, у травні 2017-го уряд Норвегії зажадав, аби влада ПА повернула гроші, виділені на відкриття центру для жінок у містечку Бурка поблизу Рамалли. Центр, відкритий на гроші міжнародних спонсорів, назвали на честь Далаль Муграбі - жінки-терористки, що брала участь у кривавому теракті 1978 року під час якого загинуло 38 ізраїльських цивільних, з них 13 дітей. Міністр закордонних справ Норвегії Берге Бренде засудив це рішення і попередив, що в Осло не дозволять "використовувати норвезьке гуманітарне фінансування на подібні цілі".

Дивитись відео 01:05

Трамп і Єрусалим: що каже міжнародне право? (07.12.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми