1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

ЄЕП на порядку денному українсько-російського саміту

В п»ятницю в Алушті розпочнеться дводенний україно-російський саміт. Леонід Кучма та Володимир Путін обговорюватимуть, зокрема, питання правового забезпечення формування Єдиного економічного простору. Свої коментарі та прогнози щодо цієї події ми попросили висловити українських та німецьких експертів.

Кучма і Путін обговорять питання правового забезпечення ЄЕП

Кучма і Путін обговорять питання правового забезпечення ЄЕП

Ідея створення Єдиного економічного простору між Україною, Росією, Білоруссю та Казахстаном виникла восени минулого року. Вона зразу ж наразилася на нищівну критику українських опозиційних сил, у першу чергу «Нашої України» та Блоку Юлії Тимошенко. І все ж минулого вівторка угоду про ЄЕП було ратифіковано Верховною Радою. Це зняло перед президентом Леонідом Кучмою формальні перепони на шляху до реалізації цього проекту. Утім, народний депутат Олесь Гудима вважає, що в цьому питанні ще не поставлено останньої крапки. В інтев»ю «Німецькій хвилі» він заявив, що є достатньо можливостей зупинити реалізацію договору:

«Для цього існують цілком законні, конституційні механізми. Наприклад, прихід нового президента до влади дає йому право внести на розгляд парламенту проект закону про денонсацію угоди. І новий уряд, який буде сформовано після перемоги нового президента теж може внести проект відповідного закону. Тобто існують можливості недопустити реалізації угоди про ЄЕП. Тож хоча сама угода є загрозливою, але я не робив би з цього трагедії в контексті майбутніх президентських виборів. Варто також зазначити, що у разі підписання певної угоди в рамках ЄЕП, її може денонсувати і Конституціний суд, якщо вона суперечитиме Основному закону України. І це знову ж таки дасть підставу для того, щоб розпочати процедуру денонсації угоди про ЄЕП».

І все ж у п»ятницю в Алушті розпочнеться зустріч Кучми та Путіна, де, очевидно, обговорюватимуться конкретні плани щодо реалізації Договору про Єдиний економічний простір. Своєю чергою пан Гудима переконаний, що до втілення в життя певних угод в рамках договору не дійде, оскільки їх реалізація має дуже інерційний характер. Олесь Гудима наводить такі аргументи:

«Ви самі бачити, що тяганина з нафтопроводом чи газопроводом триває вже близько двох років. Тож я переконаний, що жодних негативних кроків не вдасться реалізувати до президентських виборів. Нині ми можемо говорити виключно про плацдарм, створений Росією з допомогою свого лоббі в Україні. Але все залежатиме від того, якою стане влада в Україні в листопаді цього року. Якщо вона буде такою як нині, то тоді ми можемо говорити, що угода про ЄЕП може, на жаль, бути втіленою».

У вівторок під час обговорення договору про ЄЕП прозвучали такі цифри: 20 мільярдів гривень щорічно втрачатиме Україна внаслідок реалізації цього проекту. Водночас Олесь Гудима вважає, що реальні втрати України не підлягають підрахунку:

«Ми говоримо про речі, які не мають ціни й не мають виміру. Ми говоримо про національні інтереси, про національну безпеку, в тому числі – про енергетичну безпеку, про загрозу нашому устрою. Оцінювати ці речі в мільярдах доларів є абсолютно некоректно. Бо можна говорити про втрату з часом ознак державності. Адже справа може дійти до єдиної валюти, митного простору, а потім – до єдиного кордону»

Ще одним аспектом питань, пов»язаних з ратифікацією договору про ЄЕП є співпраця Києва з Європейським Союзом. Як вплине реалізація договору на перспективи України поглибити європейську інтеграцію. Заступник начальника відділу економіки мюнхенського Інституту Східної Європи Фолькер Вінцентц висловлює таку думку:

«Від України надходят суперечливі сигнали щодо ЄЕП. З одного боку вона заявляє, що має намір реалізовувати лише ту частину цього договору, яка відповідає її національним інтересам. З іншого боку ніхто в Києві не заперечує, що цей договір має передбачає в майбутньому створення економічного союзу для країн-учасниць. І лише практика покаже, яка інтерпритація є дійсною. І виходячи з цього Європейський Союз робитиме адекватні політичні кроки щодо України».

Любомир Петренко