Єгипет на роздоріжжі | Новини й аналітика зі світу політики: оцінки, прогнози, коментарі | DW | 03.07.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Світ

Єгипет на роздоріжжі

Ситуація в Єгипті загострюється. Дедалі більше людей виходять на вулиці, вимагаючи відставки президента Мурсі. Але шанс на примирення є.

"Для братів-мусульман заборонено" - такий напис міститься на одному з прапорів на вулиці, що веде до площі Тахрір у Каїрі, де нині збираються противники президента Мухаммеда Мурсі. Вже з цього послання можна зрозуміти, що інтересу до політичного діалогу в них немає. На думку єгипетських коментаторів, це демонструє, наскільки глибоко розколоте єгипетське суспільство.

На початку революції, у січні 2011 року, на площі Тахрір у Каїрі разом збиралися представники різних соціальних верств єгипетського суспільства, а також різного віросповідання. Спільно вони протестували проти тодішнього президента Хосні Мубарака. Через два з половиною роки від цієї єдності не залишилося й сліду. Країну розколото, прибічники та противники нового президента Мохаммеда Мурсі рішуче виступають один проти одного. Про діалог нині не може бути й мови: противники Мурсі вже давно вимагають від президента не реформ, а відставки. Натомість його прибічники хочуть, посилаючись на результати президентських виборів, щоб він залишався на своїй посаді.

Велике невдоволення

Щодо його політики єгиптяни не мають єдиної думки. Ісламістський рух "Брати-мусульмани", як пояснює політолог Ґамаль Солтан з Американського університету в Каїрі, одержав таку нелюбов до себе через те, що хоче, щоб релігія відігравала в державі більшу роль. На його думку, чимало громадян, насамперед християн-коптів та мусульман-шиїтів почуватимуться у такому разі ізольованими. "І саме це враження призвело до тієї ситуації, яку ми маємо зараз", - сказав Солтан у розмові з DW.

У Єгипті ллється кров

У Єгипті ллється кров

Демонстрації з нагоди року перебування Мурсі на президентській посаді показують загальну невдоволеність значної частини єгипетського населення. Так, багато єгиптян відхиляють запроваджену у листопаді 2012 року нову конституцію. На їхню думку, вона надає ісламу занадто великого значення. Хоча основний закон підтримали на референдумі близько двох третин усіх учасників голосування, але явка виборців становила тільки 33 відсотки. Такий низький показник дозволяє багатьом єгиптянам сумніватися в тому, що конституція достатньо легітимна.

Крім того, противники Мурсі закидають йому та "братам -мусульманам", що за ним стоять, бажання ісламізувати культуру країни. Під особливо сильним шквалом критики опинився призначений наприкінці травня цього року міністр культури Алаа Абдель-Азіз. Він невдовзі після того, як почав виконувати свої повноваження, поставив чимало своїх людей на впливові посади, наприклад, керівництво каїрськорї опери та відділу, який у його міністерстві опікується питаннями мистецтва.

Економічна криза додає напруження

У Єгипті окреслюється боротьба за владу, пояснює Ґамаль Солтан. За його словами, в обох сторін було достатньо можливостей для проведення розмов один з одним. Утім, важливі питання стоять гостро. "Ідеться про визнання політичного плюралізму чи також факту, що суспільство складається з різних груп, які мають законне право на існування".

Ідеологічна розділеність додатково посилюється через теперішню економічну кризу. У переговорах з Міжнародним валютним фондом єгипетський уряд зобов'язався провести масштабні реформи. Серед іншого йдеться і про наміри підвищити податки для громадян. Непопулярні кроки коштуватимуть братам-мусульманам втрати симпатії серед бідніших прошарків населення. Але головна проблема, на думку економіста Ахмеда Камалі з Американського університету в Каїрі - це політика. Майбутнє країни є непевним, крім того, у політиків, які керують державою, замало досвіду. "Якщо поліпшиться політична ситуація, то єгипетська економіка знову піде вгору. Країні потрібна політична стабільність. Інакше у мене мало надії для Єгипту".

Проблеми з політичною культурою

Ґамаль Солтан теж поділяє ці погляди. "Політична еліта країни могла би підштовхнути до національного примирення, своєрідної національної домовленості. На цій основі можна було б іти до рішення економічних і політичних проблем". Але передумовою для такого кроку має бути правомірний уряд, який ухвалить відповідне рішення. Утім, Солтан сумнівається, що уряд на це спроможний. Противники президента нині теж перебувають під вогнем критики. Вони неодноразово відмовлялися від запрошення Мурсі до діалогу, а також закликали до бойкоту виборів.

Протестують і прибічники Мурсі

Протестують і прибічники Мурсі

Така поведінка, як пише ліберальна газета Al masry al youm, мало допомагає поліпшенню політичної культури в державі. Нині багато чого вказує на боротьбу за владу в Єгипті, утім, якщо одній зі сторін вдасться взяти гору, то їй доведеться боротися зі спокусою нав'язати іншим свою волю, йдеться в газеті. Останні місяці показали, що така позиція не дає чогось досягти. "Нині єгиптянам треба навчитися бути самокритичними та докладати зусиль для досягнення єдності та національного порозуміння, щоб серйозно шукати шляхи виходу з кризи", зазначається в коментарі.

DW.COM