1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Євросоюз і США розпочинають переговори про зону вільної торгівлі

Євросоюз і США хочуть створити найбільшу в світі зону вільної торгівлі. В понеділок, 8 липня, у Вашингтоні розпочинаються відповідні перемовини. Очікується, що переговорний процес розтягнеться на роки.

Чимало економістів і політиків налаштовані вкрай оптимістично: завдяки майбутній зоні вільної торгівлі між Євросоюзом і Сполученими Штатами постануть мільйони нових робочих місць, а економічна кон'юнктура дістане потужний імпульс. Однак поки такі мрії стануть реальністю, сторонам доведеться пройти ще складний переговорний процес, який може розтягнутися на роки, зауважує інформаційне агентство dpa.

Під час першої офіційної зустрічі делегацій у Вашингтоні йдеться передусім про технічні питання й узгодження графіку подальших зустрічей. Початок переговорів затьмарено шпигунським скандалом. Завдяки викриттям колишнього працівника американських спецслужб Едварда Сноудена стало відомо, що Агентство національної безпеки США активно шпигувало в Європі. Як повідомляє dpa, для обговорення теми захисту даних планується створити окрему робочу групу.

Загалом же у Брюсселі на майбутній договорі про зону вільної торгівлі між Євросоюзом і США, яка охоплюватиме 800 мільйонів громадян, покладають величезні сподівання. Так, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, вважає, що така співпраця дозволить збільшити валовий внутрішній продукт ЄС на піввідсотка. "Це означає мільярди євро на рік і створення величезної кількості нових робочих місць", - підкреслює Баррозу.

Єврокомісар з питань торгівлі Карел де Гюхт вказує на іншу перевагу: "У довгостроковій перспективі, ми можемо очікувати істотного виграшу за рахунок зростання продуктивності праці - так завжди буває після відкриття ринків. У короткостроковому плані така угода позитивно вплине на інвестиційну політику, адже ми знизимо небезпеку протекціонізму".

Завдяки угоді скоротиться безробіття?

Завдяки угоді скоротиться безробіття?

Поштовх економічному зростанню

На думку брюссельського представництва Федерального об'єднання торгово-промислових палат Німеччини (DIHK), укладення угоди про вільну торгівлю між ЄС та США піде на користь обом сторонам: "Європа і США не можуть розкручувати економіку за допомогою державних коштів, оскільки їх просто немає. Тому для обох сторін важливо домогтися прогресу у питаннях вільної торгівлі". Причому особливо вигідною майбутня співпраця виявиться саме для орієнтованої на експорт німецької економіки, наголошують в DIHK.

Тобто суто з економічної точки зору перешкод до укладення угоди із США не повинно бути. Так вважає і Андре Сапір, експерт брюссельського аналітичного центру Bruegel. Водночас у розмові з DW він підкреслив, що оптимістичні цифри Єврокомісії викликають сумніви. Та й, навіть, якщо вони виявляться реалістичними, таких показників "все одно ніяк не вистачить для вирішення проблем у галузі економічного зростання та зайнятості".

Ризики залишаються

Тим часом захисники прав споживачів та деякі європарламентарі ставляться до можливої угоди скептично. Французький депутат від партії Зелених Яннік Жадо застерігає щодо якості товарів, які можуть хлинути із США до Європи: "Ми не бажаємо генетично модифікованих продуктів харчування, вирощену на гормонах яловичину, дезінфіковане хлором м'ясо". Річ у тім, що критерії безпеки, яким повинні відповідати продукти харчування у ЄС та США, істотно відрізняються.

Аналогічна картина і в питанні захисту особистих даних. Нещодавні повідомлення про широкомасштабні онлайн-стеження за європейськими інтернет-користувачами, які здійснюють спецслужби США, викликали в ЄС шок. Депутат Ганнес Свобода, який очолює фракцію соціалістів у Європарламенті, висловився про "втрачену довіру" до США і вимагає від Вашингтона гарантій у цій сфері: "Ми не можемо жертвувати захистом особистих даних заради угоди із США".

Занепокоєння кіноматографістів

Перспективи економічної співпраці між ЄС та США викликали занепокоєння й у французьких кінематографістів: вони побоюються "засилля Голлівуду". Береніс Бежо, актриса, яка зіграла головну роль у французькому чорно-білому фільмі "Артист", що отримав минулого року п'ять "Оскарів", розповідає про американських режисерів, які хотіли б знімати подібні некомерційні картини, але не можуть зібрати на них гроші, тоді як французам це набагато легше, адже держава підтримує творчі пошуки митців. Якщо ж угоду підпишуть, європейське кіно позбудеться права на державні субсидії.

Береніс Бежо

Береніс Бежо

"Боюся, таких картин більше не буде", - каже акторка. А Раду Міхайляну, режисер румунського походження, який живе у Франції, підкреслює: твори мистецтва - не автомобілі, і вести переговори про ці речі на однаковому рівні не можна. "Ми любимо духовне розмаїття Європи, - каже митець. - Це наше велике багатство. І ми не припинимо за нього боротися".

Культура поза небезпекою

Французький уряд планував узагалі винести галузь культури за рамки переговорів із США і в разі незгоди навіть пригрозив накласти вето на договір. Однак культурі ніщо не загрожує, запевнив Вітал Морейра, доповідач Європарламенту з питань торговельних переговорів із США: "Культурне розмаїття закріплене у договорі про ЄС, і чіпати його ніхто не буде".

Судячи з усього, на майбутніх переговорах питання культури, кінематографу, а також інтернету взагалі розглядатися не будуть. Адже в американців також є певні галузі, які вони хотіли б захистити. Так, Андре Сапір з аналітичного центру Bruegel вважає, що до договору про вільну торгівлю швидше за все не увійдуть ані аудіовізуальна сфера, ані фінансові послуги, ані робота портів.

Чи вартує шкіра вичинки?

Однак виникає питання: якщо низка обмежень все ж буде, які взагалі переваги майбутньої угоди між ЄС і США? "У кращому випадку міг би з'явитися свого роду внутрішній трансатлантичний ринок", - вважає Сапір. Але навіть такий сценарій був би "надто амбітним, аби виявитися реалістичним".

Правдоподібнішим, на думку експерта, було б зниження або повне скасування імпортних мит на промислові товари, а також створення спільних технічних стандартів і регулятивних норм, наприклад, для банківської галузі.

DW.COM