1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Євросоюз, як “скринька Пандори”

У Брюсселі розпочався черговий саміт ЄС. Експерти називають його доленосним, оскільки саме на ньому глави 27 держав Євросоюзу мають визначитися стосовно майбутніх механізмів співпраці в рамках організації.

default

Громадяни ЄС втомилися від конституції і не хочуть більше про неї нічого чути. Водночас лідери ЄС втомилися переконувати власних громадян у її необхідності. Адже лише за допомогою змін до законодавства можна провести реформи організації для її нормального функціонування в розширеному вигляді. Такими міркуваннями керувалися міністри з питань закордонних справ. Коли розробляли пропозиції для саміту ЄС. Тож зміни запланували таки внести, але - в інший спосіб, а саме - зробити правки до двох вже чинних угод ЄС.

Великої рекламної кампанії, як було у випадку із конституцією, проводити не хочуть, хоча б тому, як говорять у дипломатичних колах, що нові тексти пересічним громадянам буде важко читати, або ж і зовсім неможливо. Адже міститимуть вони лише нотатки до різних статей угод із посиланнями та правками. Водночас на саміт практично кожна держава привезла свої пропозиції щодо вдосконалення проекту конституційної угоди, розробленого Німеччиною. Для Берліна нинішня зустріч є останнім акордом піврічного головування в ЄС.

“В кінці цього тижня або усі програють, або усі переможуть. Якщо ми залишимо саміт не дійшовши єдиної думки, ми всі - (країни - члени ЄС та Європа) програли. Якщо ж нам вдасться досягти компромісу, над яким ми працювали, То виграє не лише головуюча в ЄС держава, а й усі країни”, -

вважає глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.

Одним з пунктів, з приводу якого думки керівників держав різняться є принцип голосування всередині ЄС. Але більшість не хотіла б порушувати це питання. Говорить Марго Валлстрьом, віце-президент Єврокомісії, відповідальна за інституціональні питання:

"Я відчуваю, що держави ЄС дуже сумніваються чи варто відкривати цю главу. Ми завжди говоримо, що є ризик відкрити скриньку Пандори, і ми цього не хочемо. Якщо мова зайде про систему голосування, інші країни зможуть це розцінити як запрошення висловити свої думки з цього приводу."

Активно висловлюється з цього приводу поки що лише одна країна - Польща. Варшава останнім часом так чітко та так безапеляційно заявляла про бажання змінити систему голосування на свою користь, не рахуючись із думкою загалу, що інші країни почали говорити про можливу ізоляцію Польщі. Втім, міністр закордонних справ цієї країни Анна Фотига вважає, що їхні претензії є виправданими:

“Ми не є ізольованими. У нас є власні вимоги і ми прагнемо консенсусу. Ми знаємо, що Європа потребує нової угоди і ми хочемо співпрацювати.”

Водночас деякі євроскептики вважають: якщо Польща, та й деякі інші країни, й надалі не зважатимуть на своїх сусідів по ЄС, доведеться шукати нову форму існування організації. Приміром, об'єднувати частину держав Євросоюзу в межах певних домовленостей або спільних уявлень чи нововведень. Прикладом цього є “Єврогрупа” – група держав ЄС, де в обігу перебуває євро. Про те, що такі зміни є цілком можливими, говорить делегований міністр МЗС Люксембургу Ніколя Шміт:

“Звичайно, таку можливість не можна виключати. Адже знайти компроміс одразу між 27 державами дуже складно. Якщо усім цим країнам не вдасться дійти єдиної думки, тоді громадяни мають розраховувати не те, що зроблять певні висновки. Не можна виключати, що буде якесь інше структурування, можливо це допоможе Європі просунутися значно вперед.”

Німеччина, яка довго працювала над розробкою альтернативи проекту основного закону, намагалася внести зміни таким чином, щоб вони якнайбільше відповідали положенням тексту європейської конституції. Але водночас було прибрано пункти, які в голландців та французів асоціювалися зі створенням велетенської європейської держави. Так, пожертвували спільними символами, як от гімн чи прапор. Втім, це не задовольнило Нідерланди, які наполягають на наданні ширших прав національним парламентам у європейських питаннях. Таку ідею підтримує і Чехія. У Брюсселі ж зовсім не тішаться з того, що депутати якоїсь із держав зможуть постійно ветувати рішення єврочиновників. Не раді там і пропозиції Нідерландів щодо перегляду критеріїв для країн, що є кандидатами на вступ до ЄС. І подібних спірних питань у ЄС нині із десяток.

"Моє прохання до глав держав та урядів цього тижня: будь ласка, не втратьте цю можливість, не підірвіть прогрес, якого нам вдалося б досягти. У нас є реальна можливість досягти домовленостей”, -

сказав президент Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозо.

50 на 50 так оцінив можливість успішного завершення саміту ЄС прем'єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер. Водночас експерти вважають, якщо нинішню кризу не вдасться подолати за головування такого вправного політика, як нинішній федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель, то напевно це не вдасться вже нікому. Тетяна Карпенко

Також за темою