1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Євросоюз озвучив три вимоги до лідерів „Хамас”

У понеділок міністри закордонних справ країн ЄС зустрілися у Брюсселі, аби виробити спільну позицію у відносинах із рухом „Хамас”. Тим часом, дводенний візит до Ізраїлю і Палестини завершила канцлер ФРН Анґела Меркель.

Анґела Меркель і Ехуд Ольмерт

Анґела Меркель і Ехуд Ольмерт

До візитів провідних німецьких політиків до Ізраїлю завжди прикута особлива увага громадськості, адже такі поїздки проходять під знаком пошуку примирення двох народів після трагедії голокосту. Нинішнє перебування Анґели Меркель на Святій землі не стало винятком – канцлер відвідала меморіальний комплекс „Яд Вашем”, поклала вінок в пам’ять про жертв нацизму, спілкувалася з ізраїльською молоддю про минуле і майбутнє у стосунках між євреями і німцями.

Однак до порядку денного візиту Анґели Меркель внесли корективи несподівані результати нещодавніх виборів у Палестині. Канцлер ФРН, за збігом обставин, першою серед європейських лідерів опинилася на Близькому Сході після того, як стало відомо про перемогу руху „Хамас”. Тому в Ізраїлі від Меркель чекали підтримки мирного процесу, а також чітких політичних сигналів на адресу палестинських радикалів, які можуть цей процес зірвати. Після зустрічі із головою ізраїльського уряду Ехудом Ольмертом, Анґела Мекель зазначила:

„Я запевнила ізраїльського колегу у тому, що якщо позиція „Хамас” не зміниться, якщо цей рух не відмовиться від насильства і не братиме участь у мирному процесі, то Німеччина і Європейський союз не надаватиме Палестинській автономії фінансової підтримки”, - наголосила Меркель.

Після перебування в Ізраїлі Анґела Меркель відбула до Рамалли, де зустрілася з президентом Палестинської автономії Махмудом Аббасом. Атмосфера цієї зустрічі не була такою теплою як та, що панувала під час розмов німецького канцлера з ізраїльськими політиками. У Палестині Меркель чітко, у трьох пунктах сформулювала вимоги до ісламістів з „Хамасу”, хоча від особистої зустрічі з лідерами цього руху канцлер відмовилася:

„Ми з президентом Аббасом розмовляли про результати виборів і я чітко дала зрозуміти, що Німеччина очікує від всіх політичних сил Палестини, що: по-перше, вони визнають право Ізраїлю на існування. По-друге, відмовляться від будь-яких насильницьких методів і, нарешті, по-третє – продовжать співпрацю в рамках процесу мирного врегулювання”, - зазначила канцлер.

В понеділок вдень, коли Анґела Меркель вже завершувала свій візит на Близький Схід, у Брюсселі для обговорення ситуації в цьому регіоні зустрілися міністри закордонних справ Європейського союзу. Міністри не приховували своєї безпорадності щодо того, яку позицію обрати у відносинах із радикальним „Хамасом”. „Спершу треба перечекати і подивитися, як виглядатиме новий уряд”, така основна теза європейських дипломатів. Що стосується вимог до переможця виборів, за яких Брюссель продовжуватиме співпрацю з палестинським урядом, то тут все в точності як казала Меркель: визнання Ізраїлю, відмова від насильства, продовження мирного процесу. А інакше – не бачити палестинцям європейських грошей. А це щорічно 280 мільйонів євро. Однак серед європейських дипломатів поширене побоювання, що фінансовий тиск на уряд Палестини може мати непередбачувані наслідки. Такої думки дотримується, зокрема, і міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр:

„Я боюся, що палестинці знайдуть собі інших донорів, які замінять фінансову допомогу Європейського союзу на свою. Наскільки швидко це відбудеться, я однак не знаю”, - зазначив голова німецького зовнішньополітичного відомства.

Новим спонсором палестинського уряду цілком може стати дружній ісламський режим Ірану. А тоді на примиренні з Ізраїлем можна буде ставити хрест. Адже „Хамасівці” та іранський лідер Ахмадінежад цілковиті однодумці: всі вони лише мріють про те, щоби Ізраїль зник з карти світу.

Отже, перед європейцями постала непроста дилема: з одного боку, ЄС навіть якби хотів не міг би фінансувати сформований „Хамасом” уряд. Адже цей рух офіційно визнаний Євросоюзом терористичним, а давати гроші терористам протизаконно. З іншого боку, Брюссель боїться штовхати Палестину в обійми ісламських режимів. Крім того, погіршення соціальної ситуації лише дестабілізує автономію. Нині європейці схиляються до того, аби не робити різких кроків і продовжити фінансову підтримку Палестини, допоки „Хамас” не сформує уряд. А цей процес, припускають у Брюсселі, триватиме ще не один тиждень, і можливо, навіть не місяць. „А там побачимо”, - кажуть у Брюсселі.