1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Європейці заходилися зривати з очей рожеві горбачовсько-єльцинські окуляри

Німецька преса присвячує коментарі ситуації в Росії, візиту канцлера Німеччини Шредера до Туреччини, а також парламентським виборам в Ірані. Аналізуючи відносини Росії та Заходу, автор статті під заголовком "Кінець ілюзій" в газеті ФРАНКФУРТЕР АЛЬГЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ, зокрема, зазначає: Лише зараз європейці заходилися зривати з очей рожеві горбачовсько-єльцинські окуляри. Якщо за часів Горбачова та Єльцина ще можна було сказати, що шлях Росії - невизначений, а тому її треба плекати, сьогодні вже ясно, чого слід очікувати. Не варто було заплющувати очі на події в Чечні, вихвалювати реформи в Росії, стискати Кремль в обіймах і відмовлятися від власних вимог і претензій заради того, щоб зберегти в Росії ніжний паросток лібералізму європейського гатунку. Після виборів до Думи цей паросток став ще слабшим, ніж раніше, якщо він взагалі ще коріниться десь поза головами західно орієнтованих садівників, - іронізує ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ і продовжує: Беручи до уваги досвід минулого десятиліття, постає питання, чи правильно шукати порятунок відносин з Москвою в залученні Росії до повноцінного "стратегічного партнерства", яке насправді обплутано брехнею і робить Захід заручником ілюзорних планів і (велико)російських інтересів. Путін вже показав Росії шлях - це російський шлях, і не обов"язково шлях Заходу. Для Європи та Америки це може бути розчаруванням. Але ясне протистояння дає нам більше, ніж сповнене брехні партнерство, - робить висновок ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ. Газета ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД присвячує свій коментар візиту канцлера Німеччини Ґергарда Шредера до Туреччини, де обговорюються, зокрема, перспективи вступу цієї країни до ЄС: Європейці повинні дотримувати слова. У довгостроковій перспективі вступ турків до ЄС так чи так відповідає їхнім інтересам. Європейська безпека безпосередньо залежить від того, чи буде зміцнено демократію в цій ісламській країні. Реальний плюралізм та повага до права на свободу мали б позитивний вплив на ісламський світ. Якщо ж цей процес зазнає в Туреччині поразки, весь Близький Схід стане нестабільнішим. Фундаменталістські загрози наблизилися б тоді до Європейського союзу, - прогнозує ФАЙНЕНШЛ ТАЙМС ДОЙЧЛАНД. Газета ГЕЙЛЬБРОННЕР ШТІММЕ дотримується протилежної думки: Так, слід визнати, що надія на повне членство в Європейському союзі дала поштовх реформам у Туреччині. Але ЄС повинен думати перш за все про себе. У нього немає можливості виступати рятівником Туреччини - ані в політичному, ані в економічному чи культурному плані. Уряд Німеччини та частина опозиції не хочуть це усвідомити. І показують таким чином, як недалеко вони взагалі бачать. Політики з далеким поглядом зрозуміли б, що прийняття Туреччини підірвало б усі сподівання на сильну єдину Європу. Лідер ХДС Ангела Меркель відважно заявила про це тиждень тому в Анкарі. Президент Німеччини також "скептично" ставиться до вступу Туреччини. ...Але канцлера Шредера це не турбує. Він знову перетворює завнішню політику на внутрішню. Зрештою, тут, у Німеччині, є два з половиною мільйона турків, - зазначає ГЕЙЛЬБРОННЕР ШТІММЕ. Газета НОЙЄ ПРЕССЕ коментує парламентські вибори в Ірані, де реформатори зазнали нищівної поразки: Результати виборів позначають сумний поворот в Ірані. Вони кладуть край реформаторським експериментам Хатамі. Вибори відсунули у сферу ілюзій його обіцянку реформувати і лібералізувати теократію зсередини. Ці вибори на практиці дають першу однозначну вдповідь на пекуче питання, що непокоїть увесь ісламський світ - чи можна поєднати іслам та демократію. Іранці це усвідомили і тепер вони більше не вірять ані повільним діям Хатамі, ані реформаторському руху, - констатує НОЙЄ ПРЕССЕ. Тему продовжує газета ТЮРІНГЕР АЛЬГЕМАЙНЕ: Результат виборів - це удар по спробах емансипації в країні. Перш за все, втрачено шанс довести, що Іран стане першою країною регіону, яка може сама себе реформувати. Тепер, однак, постає питання, що робитимуть консерватори з результатами виборів. Орієнтований на реформи президент не лише бачить себе в протистоянні до парламенту, де домінують консерватори. Парламент може навіть скинути його через вотум недовіри. Цього, однак, боятися, очевидно, не слід. Навіть ті правителі, які вважають, що лише вони володіють істиною, побоюються відкритої конфронтації, що несе в собі загрозу. Огляд німецької преси підготувала Марія Копиленко