1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Європейські ювілеї

У центрі уваги німецьких газет цими днями – минуле і майбутнє Європейського союзу на порозі його 25-ліття. Приводом до роздумів над недалеким минулим ЄС стала перша річниця його розширення та 25 – заснування, котру відзначатимуть 1 травня. З тривогою заговорити про перспективи змусило прийняття Конституції співтовариства, процес якого незабаром входить у вирішальну фазу.

Тижневик ЦАЙТ прогнозує:

”Через чотири тижні французи відкинуть європейський конституційний договір. Принаймні, це передбачають опитування. Чи втратимо тоді Європу? Понеділок, 30 травня після референдуму у Франції може стати схожим на сценарій фільму катастроф. Спершу в об´єктивах камер з´явиться президент Європейської ради Жан-Клод Юнкер, у душі неспокійній, але із заспокійливим виразом. ... Юнкер у своєму виступі не стільки намагатиметься вгомонити співвітчизників, скільки вмовити голландців не наслідувати французів на своєму референдумі, котрий відбуватиметься через два дні”, –

пише ЦАЙТ і продовжує тему:

”У випадку французького ”non" чи голандського «nee" конституційний договір стане фактично мертвим з юридичної точки зору. Однак з політичного огляду він залишить чимало корисних деталей, котрими можна буде скористатися. ... Разом із non загине ідея серцевини Європи як авангарду інтеграції. Ідея, що виникала під постійною загрозою ”ні” з датськоого або польського, а понадто з британського боку. ... У випадку англійського ”no” нації-засновники енергійніше узяли б до рук долю спільноти. Після ”ні” a la francaise, як попередив Ширак своїх співвітчизників, Франція стане ”білою вороною”, котра знищить 29 травня ніжні паростки конституційного договору. А заразом з ними й мрію про федеральну Європу націй”, - передбачає ЦАЙТ.

Тему продовжує тижневик РЕЙНІШЕР МЕРКУР:

”Європопесимізм - це зараз панівний настрій не лише у Франції, але й в інших країнах-засновниках співтовариства. Так, за новітніми опитуваннями, тільки третина голландців голосуватимуть за конституційний договір ЄС 1 червня. В Німеччині, де проект ратифіковуватимуть Бундестаг, згідно із останнім євробарометром, лише 47 відсотків мешканців пов´язують позитивні сподівання із ЄС. Незадоволення Європою в старих країнах-членах співтовариства скероване не стільки супроти якихось специфічних пасажів нової Конституції, і навіть, можливо, не супроти ідей подальшого розширення. Набагато більше воно походить із турбот громадян про власні робочі місця”.

Річниця розширення ЄС також не викликає святкового настрою, вважає видання:

”Про ЄС-прихильність у Парижі та Берліні вже давно не доводиться говорити. Своїм національним егоїзмом Франція та Німеччина завдають чимало прикростей своїм партнерам по спілці”, підкреслює РEЙНІШЕР МЕРКУР.

Інша, не менш важлива річниця незабаром – святкування 60-ліття завершення Другої світової війни. Для окремих нових членів ЄС, зокрема, колишніх прибалтійських республік СРСР – також неоднозначне свято. З цього приводу журнал ШПІҐЕЛЬ пише:

”Для балтійських країн день звільнення від нацистів став водночас днем захоплення радянськими військами. Тому латвійська президент Віке-Фрейберґа вимагає роз´яснення злочинів Сталіна... Москва з обуренням взяла до уваги факт, що колишня маленька республіка СРСР, а сьогодні – член НАТО та ЄС, вносить неспокій. Керівники Естонії та Литви, на велике розчарування Кремля, відмовились від участі в урочистосях у Москві. Польський президент Алєксандр Кваснєвський погодився лише після довгих сумнівів і вимогою ”почути слова оцінки пакту Молотова-Ріббентропа” – договору, згідно із яким були поділені між Сталіном і Гітлером у 1939 році Прибалтика і Польща. Це так, немов раптом вибухнула стара бомба з часів Другої світової війни”,

нагадує ШПІҐЕЛЬ і продовжує:

”Нерви Москви сьогодні на межі, поскільки намагання Путіна представити на світовій арені Росію як велику державу розбиваються вже в невеликій сфері впливу. На перевороти в колишніх радянських республіках Грузії, Україні та Киргизії московське МЗС відреагувало надто пізно. Тепер того, чого вимагають балтійці, поляки та інші екс-учасники Пакту, зверхня Москва, здається, також недооцінює”, пише журнал ШПІҐЕЛЬ.

Огляд тижневої преси підготувала Лідія Мельник