«Європейські цінності не можна топтати ногами» | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 31.10.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

«Європейські цінності не можна топтати ногами»

За президентства Януковича про європейську перспективу говорити не доводиться. Таку думку, коментуючи в інтерв’ю DW перебіг виборів в Україні, висловив євродепутат Ельмар Брок.

Голова комітету Європарламенту із закордонних справ Ельмар Брок – один з «комунікаторів» між Брюсселем і Києвом. Депутат від консервативної Європейської народної партії регулярно зустрічається як з провладними, так і з опозиційними українськими політиками. Намагання Брока знайти вихід із ситуації з ув’язненням Юлії Тимошенко досі були безрезультатними. Соратниця по ЄНП залишається за ґратами, а відносини України з ЄС перебувають у «підвішеному стані». Чи зміниться ситуація після виборів?

Deutsche Welle: Пане Брок, коментуючи перебіг голосування на виборах до Верховної Ради, в інтерв’ю німецьким ЗМІ Ви говорили про «путінізацію» України. Що саме Ви маєте на увазі, вживаючи цей неологізм?

Ельмар Брок: Я маю на увазі владу державного апарату, зловживання засобами масової інформації в інтересах влади, тиск на опозицію, неможливість чесних виборів, структуру влади, включно з роллю олігархів.

Українські олігархи, на відміну від російських, схоже, все ще мають можливість вести «свою гру». Можливо, варто сподіватися, що в якийсь момент вони вже не будуть зацікавлені у подальшій концентрації влади в руках Віктора Януковича?

Але все нині зводиться до того, що зміна уряду в країні неможлива. Не йдеться про те, чи буде досягнуто баланс влади між олігархами і Януковичем. Йдеться про те, аби між владою і опозицією існувала можливість передачі влади, якщо на те є воля виборців. Це і є демократія. Ми ж не говоримо про феодальну систему.

Президент Янукович прагнув будь-що створити для міжнародної спільноти враження, що вибори проходять доволі «чисто», принаймні у день голосування. Чи вдалося це українській владі?

Спершу складалося саме таке враження. Але згодом з’ясувалося, що і в день виборів про «чистоту» не могло бути й мови. Якщо подивитися на те, як були сформовані виборчі комісії, як встановлювалися результати виборів. Якщо взяти до уваги випадки «каруселей». Той факт, що камери на дільницях були встановлені так, що головне видно не було... Можна згадати і багато інших явищ. Отже, навіть у день виборів, особливо з огляду на численні доведені випадки підкупу виборців, владі не вдалося створити враження «чистих» виборів. Не кажучи вже про передвиборний період, коли опозиція зазнавала утисків, лідери опозиції опинилися у в’язниці, підконтрольні владі ЗМІ однобоко висвітлювали виборчу кампанію.

Таким чином Віктора Януковича, який вже більше року не бував у Брюсселі, Берліні або Парижі, після цих виборів до європейських столиць і не запросять?

До європейських столиць запрошують дуже різних глав держав. Якщо так на це дивитися, ми не підтримували би відносини з лідерами двох третин країн світу. Питання у тому, чи прийматимуть Януковича як лідера країни, яка має європейську перспективу.

Чи можна говорити про європейську перспективу за президента Януковича?

Про європейську перспективу не можна говорити, коли у питанні демократії і правової держави відбувається розвиток у зворотній бік. Це були найгірші вибори з 2004 року, а дехто каже - навіть за часів незалежності України. Опозиційні політики сидять у тюрмі. Це не ті передумови, за яких можна говорити про європейську перспективу. Україна на даний момент розвивається у неправильному напрямку.

Чимало німецьких експертів критикують, що Євросоюз не має чіткої стратегії розвитку співпраці з Україною в існуючих умовах. Чи могли би Ви назвати якісь тези, які могла би містити така стратегія?

Наша стратегія проста: ті, хто хоче мати європейську перспективу, мусять виконувати певні передумови. Ті, хто критикує брак стратегії, мають зважати на те, що йдеться передовсім про інтереси. Але не можна забувати і про цінності, такі як демократія і правова держава. Ми маємо знайти «середній шлях» між спільними інтересами і цінностями. Цінності при цьому топтати ногами не можна.

Які сигнали має надіслати у цій ситуації Європарламент на підтримку громадянського суспільства в Україні? Можливо, подальше полегшення візового режиму для українців?

Європейський Союз бореться за соціальні права українців, за їхнє право на демократію і правову державу. Але донести нашу думку до українців не так просто, коли основні ЗМІ перебувають у руках людей, наближених до Януковича. У тому то й проблема: ми хочемо доносити нашу позицію не лише до української правлячої еліти, але і до простих українців. Для цього потрібно, щоби різні думки подавалися українськими ЗМІ.

З українським керівництвом на високому рівні зустрічей останнім часом не було. Досі не названо навіть дату проведення щорічного саміту Україна ЄС. У Брюсселі хотіли дочекатися, як пройдуть вибори. Тепер, на Вашу думку, з огляду на проблемність цих виборів, є передумови для проведення саміту?

Я принципово проти саміту нічого не маю. Ми зараз ретельно проаналізуємо ситуацію з виборами, з’ясуємо в деталях, як все пройшло. Нам нема куди поспішати. Але Україна залишається учасником Європейської політики сусідства. Тому двосторонні і багатосторонні зустрічі будуть.

Але про підписання угоди про асоціацію між Україною і ЄС, якщо виходити з Вашої критики, поки говорити не доводиться. З огляду на «путінізацію», про яку Ви говорите, можна вважати, що Україну «здадуть» Росії з її Митним Союзом?

Я цього не кажу. Але українське керівництво після цих виборів якимось чином має показати, що воно готове далі рухатися нам назустріч. Ми не можемо казати «робіть, що хочете» і робити вигляд, що з виборами все було нормально. Нам тоді взагалі ніхто не віритиме. Не може бути так, щоб наші сигнали не сприймалися, коли ми говоримо, що правильний шлях нам назустріч – це демократія і правова держава.

Юлія Тимошенко оголосила голодування, протестуючи проти фальсифікацій на виборах. Що Ви про це думаєте? Чи Ви досі вірите в те, що її достроково звільнять з тюрми?

Це повністю у руках президента. Адже правосуддя в Україні не є незалежним, як ми вже переконалися за останні два роки. Я сподіваюся, що з цим щось робитимуть. А голодування Юлії Тимошенко я вважаю неправильним сигналом. Я вже сказав їй про це, наскільки це можливо донести через інших людей. Вона має бути сильною, має готуватися до часу після ув’язнення. Я запевнив її у тому, що про її долю не забудуть. Розвиток ситуації в Україні ми теж не випускатимемо з поля зору.