Європейський стабфонд ESM стає реальністю | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.10.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Європейський стабфонд ESM стає реальністю

Міністри фінансів 17 країн єврозони у понеділок, 8 жовтня, оголосять про створення постійного європейського стабілізаційного фонду ESM. З його появою взаємна відповідальність всередині єврозони зросте.

Президент Єврогрупи Жан-Клод Юнкер назвав створення стабфонду ESM "історичним досягненням європейської інтеграції": обсяг новоствореного фонду становитиме 700 мільярдів євро, 500 мільярдів з яких призначені для потенційного порятунку будь-якого з членів єврозони від банкрутства. Ще 80 мільярдів євро перебувають на готівковому балансі стабфонду.

Штаб-квартира нового стабфонду розташовуватиметься у Люксембурзі і стане найбільшим фінансовим інститутом світу, а також ключовим захисним елементом у боротьбі з кризою у зоні євро.

Наріжний камінь євроінтеграції

До ради розпорядників ESM увійдуть міністри фінансів країн єврозони, а на чолі стане фінансовий експерт з Німеччини Клаус Реґлінґ, який раніше очолював тимчасовий фонд EFSF, поки уряди країн-учасниць залагоджували усі юридичні аспекти створення постійного стабфонду. До ESM, після підписання статутних документів, ФРН скерує 190 мільярдів євро. За рішенням Конституційного суду ФРН цей обсяг не може бути збільшений без відповідної санкції Бундестагу.

Клаус Реґлінґ стане на чолі ESM

Клаус Реґлінґ очолить ESM

Сьогоднішнє підписання документів міністрами фінансів стане останнім кроком перед запуском фонду. Міністр фінансів ФРН Вольфґанґ Шойбле переконаний у тому, що такий потужний стабілізаційний механізм, створений спільно усіма членами єврозони, обов’язково справить належне враження на фінансових інвесторів.

Країни-засновники постійного стабфонду висунули умову: кредити ESM обслуговуються першочергово. Тобто вони мають перевагу навіть перед державними облігаціями, які перебувають у володінні банків, інших фінансових інститутів або приватних осіб. Експерти побоюються, що це може відлякати кредиторів і процентні ставки на облігації Греції, Іспанії або Італії не лише не знизяться, а навіть підуть угору.

З маркою застереження

Крім того, держоблігації країн єврозони планують надалі випускати із застереженням, що приватні кредитори зобов'язані поступитися частиною своїх вимог у разі списання боргів або, простіше кажучи, часткового банкрутства тієї чи іншої держави. Це теж, як розмірковують аналітики, навряд чи підвищить привабливість державних облігацій країн єврозони.

Раді розпорядників ще належить вирішити питання про можливість прямих екстрених кредитів для порятунку банків. Крім того, деякі правові ризики зберігаються в Ірландії. Зокрема, ірландський парламентарій Томас Прінгл звернувся до Європейського суду в Люксембурзі з вимогою призупинити участь своєї країни в ESM. Але частка Дубліна у капіталі європейського стабфонду настільки мала, що, навіть якщо його позов і задовольнять, ESM все одно стане реальністю.

Після підписання статутних документів міністри фінансів країн єврозони планують обговорити й ситуацію у Греції та Іспанії.

DW.COM