1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Європейський союз. У пошуках чесного компромісу

У четвер у Брюсселі розпочнеться саміт країн-членів Євросоюзу. Керівники держав ЄС обговорюватимуть насамперед дві теми - бюджет і конституцію організації. Обидва питання стосуються майбутнього ЄС, але в обох випадках немає навіть натяку на можливий компроміс. Оглядачі не виключають, що саміт, на який відведено два дні, значно затягнеться.

default

Нові свіжі ідеї, котрі сподобалися б у сім членам ЄС і допомогли дійти згоди, – саме цього чекають від керівництва Люксембургу, що зараз головує в Євросоюзі. Нині до проблем із європейською конституцією, яку не ратифікували Франція та Нідерланди, додалися ще й суперечки фінансові. Лондон ніяк не хоче відмовлятися від так званої „британської знижки”, чи хоча б забути про неї до 2013 року, як запропонував Люксембург.

20 років тому „залізна леді” Маргарет Тетчер, фактично, вибила право повертати назад більшу частину тієї суми, яку Лондон вкладав до спільної європейської скарбниці. Для інших держав – внесок до бюджету ЄС має вигляд такого собі податку, котрий не повертається не залежно від того, скільки грошей Брюсель витрачає на цю окрему країну. Держави Євросоюзу, та й керівництво організації вважають, що нині британські привілеї недоречні. Оскільки це є несправедливим відносно інших членів організації. Голова Єврокомісії Хосе Мануель Баррозо:

„Британія тепер є набагато заможнішою. Є набагто бідніші країни. Таких зараз нараховується десять. Це було б не чесно покласти на них більший тягар, ніж на Британію.”

Британське керівництво і, зокрема, прем”єр Тоні Блер, говорить, що вся система фінансування ЄС є несправделивою. Адже навіть із знижкою Британія спрямовує до бюджету ЄС вдвічі більше ніж, приміром, Франція. А без неї ця цифра була б вищою в 15 разів. Джек Стро – міністр закордонних справ Великобританії:

„Якщо ми відмовимося від знижки, чого ми робити не збираємося – жодну з фундаментальних проблем Європи не буде вирішено. Справа не у знижці. Це просто симптом більш вагомої хвороби – а саме – структури цього бюджету.”

Новий бюджет ЄС на 2007-13 роки передбачає, як і раніше, субсидії сільськогосподарським підприємствам, яких в Британії, до речі, набагато менше, ніж в інших державах. На думку Лондона, субсидії дозволяють підтримувати галузь, але не вирішують головної проблеми – її збитковості.

Нинішній бюджет, запропонований до розгляду Європейській раді, має дорівнювати 1025 мільярдам євро. Гроші планують витратити на дослідження, які б підказали, яким чином зробити економіку європейських країн знову конкурентоспроможною, як досягти прогресу і не завдати шкоди довкіллю. Також немалі видатки запалановано на розвиток сівпраці в юридичной та правовій сферах. І нарешті, 95 мільярдів планується витратити за статтею, яка називається „ЄС як глобльний партнер”. Сюди відноситься фінансування проблем, пов”язаних з майбутнім розширенням, зовнішньою політикою ЄС та допомога різним країнам у разі катастроф.

Британський прем”єр Тоні Блер після зустрічи з федеральним канцлером Німеччини Ґергардом Шредером у понеділок повідомив – він прагне детально обговорити та переглянути бюджет. І лише в такому разі погоджується дискутувати з колегами на тему „британської знижки”. Тоні Блер:

„Звичайно, всі хочуть, владнати справи по справедливості. Але потрібно подивитися крізь призму справедливості й на те, яким чином відбувається фінансування всієї Європи.”

Справедливості прагне й Німеччина, але уявляє її собі трохи по-іншому. Розповідає кореспондент „Німецької хвилі” в Берліні Наталя Фібріг:

„Канцлер Німеччини Ґергард Шредер оцінює шанси дійти згоди щодо питання подальшого фінансування ЄС під час саміту в Брюсселі - від 40 до 60 відсотків. Він закликає європейських колег забути про національний егоїзм та знайти золоту середину. Німеччина ж, говорить Шредер, до компромісів готова:

„Позиція Німеччини відома. Ми вважаємо, що бюджетна дисципліна стосується не тільки національних урядів, але і Євросоюзу. Ми готові діяти, передусім, в інтересах Європи. І ми очікуємо цього і від інших наших партнерів.”

Утім, головною темою для Герхарда Шредера та міністра закордонних справ Йошки Фішера буде обговорення варіантів виходу з кризи, яку спричинив провал голосування щодо європейської конституції у Франції та Нідерландах. Німецький уряд виступає за продовження процесу ратифікації, хоча й припускає, що він може затягтися. На думку Шредера, ті країни, де населення негативно ставиться до проекту, мають зачекати з проведенням референдуму. В уряді вважають, що конституція цілком може не набути чинності 2006-го року, як заплановано. Водночас німецький уряд відкидає пропозиції деяких країн – змінити текст документа і прибрати певні непопулярні тези. Залишити документ незмінним – головна мета керівництва Німеччини. Попри нинішні проблеми, Герхард Шредер закликає не втрачати оптимізму.

„Це величезна помилка, якщо напередодні переговорів ми будемо думати про можливий провал. Ми всі зацікавлені в тому, аби зійтися на чесному компромісі.”

Тетяна Карпенко