1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Європейська хартія регіональних мов. Труднощі перекладу

Нині в Україні триває палка дискусія щодо мовного питання. Зокрема, використання російської мови на регіональному рівні. Прибічники посилення позицій цієї мови посилаються на “Європейську хартію регіональних мов та мов меншин”, що ратифікувала Україна. Що це власне за документ, які заходи передбачає, та що власне охороняє? За коментарями “Німецька хвиля” звернулася до Ради Європи.

default

Поживемо – побачимо. Приблизно таким гаслом керуються у Секретаріаті “Європейської хартії регіональних мов, або мов меншин” Ради Європи, коли мова заходить про Україну. Незважаючи на те, що за політичними колізіями навколо документа, тут уважно стежать, робити якісь висновки не поспішають. “У нас немає юридичних підстав,” - говорить директор відділу Регіональних мов або мов меншин Олексій Кожемяков. Адже в Україні ще не розпочався процес моніторингу, який має стартувати на початку 2007 року – рівно за рік відтоді, коли хартія набула в Україні чинності. Втім, спочатку – у січні того ж 2007 від Києва чекають детального звіту про стан мов, які Україна визначила у законі про Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, та про заходи їх захисту. Такі звіти, до речі, Україна має надавати щорічно протягом трьох років.

“Україна має міжнародне зобов’язання надати звіт у січні 2007 року. Як тільки ми отримаємо цей документ, комісія експертів вивчить його, і на цій основі вона почне робити оцінку того, яким чином керівництво України імплементує хартію. Делегація комісії експертів відвідає Україну. Вона спілкуватиметься з представниками усіх мов, що зазначено в документі, представниками влади на всіх рівнях: центральному, регіональному місцевому, щоб отримати повну картину.”

Розповідає експерт секретаріату Гасан Бермек. До комісії експертів, яка здійснюватиме моніторинг, мав би увійти і український спеціаліст, але ім’я його й досі невідоме.

“Це не нормальна ситуація. Ми спрямовували вимогу до української влади надати список з трьох кандидатів на цю посаду, щоб представник України був у складі комісії, коли моніторинг розпочнеться.”

- Поки що у Раді Європи відповіді не отримали. Та нічого, заспокоюють співробітники секретаріату, головне - визначитися із представником України до початку моніторингу. Щодо того, хто може виконувати ці обов’язки, у “Хартії регіональних мов” є спеціальне визначення – це має бути людина високоосвічена і незалежна – говорить директор відділу Регіональних мов або мов меншин Олексій Кожемяков:

“Вибрати мають людину високих моральних та професійних якостей, відому своєю компетентністю у цій галузі.”

Після того, як комісія експертів вивчить ситуацію в Україні, вона зробить свої висновки про стан мов, напише свою доповідь, у якій надасть пропозиції. Вона може, приміром, порекомендувати керівництву України звернути увагу на мови, які не зазначені у законі України про ратифікацію хартії, або ж на окремі сфери життя, де певні мови потребують додаткових охоронних заходів. Втім, експерти не можуть порадити державі припинити вживати ці заходи по відношенню до певної мови. Олексій Кожемяков продовжує:

“Я не можу пригадати випадків, коли якусь мову виключили з переліку, що підпадають під дію хартії. Скоріше навпаки – делегація експертів може порекомендувати під час візиту до певної країни – вона може порекомендувати експертам, що ця чи інша мова може бути таким чином краще захищена у певній галузі.”

Не може нічого виключити з вже затвердженого переліку мов і країна, яка сама цей перелік визначала, розповідає експерт секретаріату Гасан Бермек:

“Те, що країна визначає під час ратифікації хартії, це мови, які мають бути захищені стосовно частини третьої документа. Там зазначені окремі положення різних галузей – освіта, правосуддя, адміністративні функції, ЗМІ і т.д. Вони мають визначити щонайменше 35 заходів з переліку 68. У хартії зазначено, що держави можуть розширяти цей перелік, але вони не можуть нічого викреслювати зі списку. Тобто вони не можуть, що стосується заходів захисту мов, робити крок назад - лише вперед”.

Нині в Україні лунають думки, що свого часу “Європейську хартію регіональних мов, або мов меншин” було неправильно перекладено на українську. І це призвело до спотворення визначення основних понять. Зокрема, того, які саме мови охоплює документ. У секретаріаті “Європейської хартії регіональних мов, або мов меншин”, вважають, що тлумачити положення документу, якось по-іншому просто неможливо. Адже визначення предмету хартії надано досить широко. Так, що його можна застосувати практично до усіх мов. “Держави – підписанти хартії мають дуже велике поле для маневрів,” – говорить Олексій Кожемяков. Чи власне мали, коли укладали закон про ратифікацію документу.

“У статті хартії номер 1 зазначено (якщо вже говорити про визначення), що регіональні мови або мови меншин - це мови, які традиційно використовуються на певній території держави її громадянами, які створюють групу чисельністю меншу, ніж інша частина населення. І ця мова відрізняється від офіційної або офіційних мов цієї держави. Іншими словами, будь-яка мова може розглядатися хартією, як регіональна мова, або мова меншин. І все залежить від окремої держави. Саме певна держава має вирішувати, яка мова там підпадає під це визначення. Завданням хартії не є робити такі конкретні визначення для окремих держав.”

У секретаріаті наголошують, що перелік мов, які підпадають в Україні під дію хартії визначала сама Україна. Для тлумачення положень документа у державах, які її підписали і ще не ратифікували, зазвичай проводяться інформаційні семінари. Такий семінар відбувся у 2003 році і в Україні, де експерти Ради Європи докладно пояснювали кожний пункт документа. Тому дивними видаються заяви про те що тоді, мовляв, зміст документа був або ж неправильно розтлумачений, або ж депутатів Верховної Ради ввели в оману. До того ж від дати підписання закону про ратифікацію (15 травня 2003) до власне подання цього документу до Ради Європи (19 вересня 2005), пройшло 2 роки. А на території України хартія почала діяти іще через 3 місяці - після закінчення процедури ратифікації, відповідно до процедури імплементації. Про помилки ж у тлумаченні або ж перекладі офіційні заяви почали надходити лише тепер. У Секретаріаті категорично відкидають спроби вільного трактування хартії, зокрема, як документ, що забезпечує захист виключно мовам, що перебувають під загрозою зникнення. Гасан Бермек пояснює:

“Не всі регіональні мови та мови меншин перебувають у Європі під загрозою зникнення. Власне у самій хартій говориться: що вона здійснює “захист мов народів Європи, ДЕЯКІ з яких перебувають під загрозою зникнення. Тобто будь-яка мова, якою традиційно розмовляють громадяни певної держави на цій території, і яка не є ані діалектом, ані офіційною мовою, ані мовою іммігрантів – є автоматично регіональною мовою, або мовою меншин. І вона підпадає під основні принципи хартії.”

Щойно держава ратифікувала хартію, вона має виділяти гроші з бюджету під реалізацію певних положень цього документа. Тобто на здійснення охоронних заходів щодо мов, зазначених у законі України про ратифікацію хартії. Втім, скільки саме грошей має бути виділено, знову ж таки кожна держава має визначати для себе – говорить Гасан Бермек:

“Я наведу приклад, якщо держава вирішує, що регіональна мова, або ж мова меншин має використовуватися у судочинстві, або ж у адміністративних питаннях, вона має вжити усіх заходів і зокрема фінансових. Приміром, покривати витрати на письмовий переклад, послуги усних перекладачів. В принципі усі заходи потрібно розглядати з тієї перспективи, що держава має не лише створювати необхідну законодавчу базу, а й виділяти фінансові засоби.”

У секретаріаті стверджують, що раніше у держав, які ратифікували хартію, не виникало жодних проблем, пов’язаних із втіленням у життя положень документа. І є вдосталь успішних прикладів того, як країни захищають, визначені ними мови:

“Можна говорити про дуже успішні схеми захисту регіональних мов та мов меншин, що було запроваджено. Я можу навести приклад каталонської мови у Іспанії, уельська мова у Великій Британії. Охоронні заходи щодо цих мов отримали дуже позитивну оцінку комісії експертів.“

Слід зазначити, що комісія експертів, складається загалом не з мовознавців чи етнологів, а з юристів, які передусім перевіряють дотримання букви закону – тобто положень “Європейської хартії регіональних мов або ж мов меншин. Тож, завітавши до України, наступного року вони перевірятимуть, чи виконує Київ ті пункти, що зазначені в Законі України про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов, або мов меншин”, відповідно до мов, що перелічені у цьому ж законі. Якщо ж підсумки будуть незадовільними, йтиметься про невиконання Україною міжнародних зобов’язань, власне зобов’язань перед Радою Європи.

Тетяна Карпенко