1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Європейська перспектива для України - Польща пішла в наступ

На шляху до Європейського союзу Україна, судячи з усього, нарешті знайшла потужну підтримку. Нові члени ЄС, і передусім Польща, розгорнули в Європі справжню агітаційну кампанію, вимагаючи чіткої європейської перспективи для Києва. У той час як відповідна заява пролунала від міністрів закордонних справ „Вишеградської четвірки”, президент Польщі Лех Качинський спробував переконати в цьому питанні німці

Лех Качинський та Анґела Меркель

Лех Качинський та Анґела Меркель

�.

„Питання України та її просування на Захід носить для нас ключовий характер, але, на жаль, ми не завжди знаходимо тут розуміння з боку наших західних партнерів”, -

сказав президент Польщі Лех Качинський, пояснюючи в інтерв”ю „Німецькій хвилі”, чому Берлін він відвідав лише після того, як вже побував у Ватикані, Вашингтоні, Празі, Парижі та Києві. Під час свого візиту до Німеччини польский державний лідер, якого на Заході вважають „євроскептиком”, продемонстрував себе радше євроентузіастом, зацікавленим у розширенні ЄС на Схід. Так, у Берліні Качинський засвідчив готовність взяти на себе відповідальну роль посередника між ЄС та Україною. До речі, цими днями польский президент одержав потужну тилову підтримку з боку інших держав-членів так званої Вишеградської четвірки, до якої крім Польщі входять ще Чехія, Угорщина та Словаччина. Міністри закордонних справ цих країн оприлюднили звернення до ЄС з вимогою подумати про „реальну перспективу” для України.

Водночас експерти застерігають від намірних очікувань і вважають, що з надто швидким приєднанням України до ЄС нині раховуватися не доводиться. Говорить польський політолог Бартоломій Сінкевич:

„Польща хоче бачити Україну в ЄС – це свого роду політичне гасло, реалізація якого не залежить від Польщі, а на сімдесят відсотків залежить виключно від самої України. Останнім часом в Україні позитивних змін у цьому напрямку не було, а тому перспектива приєднання до ЄС не виглядає близькою”.

Сінкевич наголосив, що Україна ще повинна ретельно підготуватися до вступу до ЄС та не вдаватися до крайностей, таких як повна підкореність Росії на зразок останнього періоду правління Леоніда Кучми чи антиросійських революцій. Незважаючи на відстоювання європейської перспективи для України, президент Польщі Лех Качинський також переконаний що сьогодні зарано говорити про якісь конкретні дати:

„Чи Україна буде готовою до вступу до Євросоюзу в 2014 чи в 2016 році – сьогодні передбачити неможливо”.

Під час візиту Леха Качинського до Берліна йшлося і про можливе приєднання України до НАТО. На думку польского державного лідера, це стане першим кроком Києва на шляху до європейської інтеграції:

„Це важлива віха. Протягом найближчих років, а може вже у 2008-му році Україна приєднається до НАТО. Це було б величезним успіхом європейської солідарності”.

За його словами, офіційний Берлін „серйозно поставився” до таких вимог. Раніше Качинський піддав критиці відсутність чіткої політики Заходу до України. Таку критику поділяють і польскі експерти. Бартоломій Сінкевич вважає, що ЄС заради відносин з Росією подекуди приносить у жертву добрі стосунки зі своїми східними сусідами. Прикладом цього політолог назвав події навколо „помаранчевої” революції, коли Німеччина, як зауважив Сінкевич, не в останню чергу „під тиском Польщі й не без вагань заплигнула в останній вагон революції”:

„Польща з цією позицією Німеччини ніколи не погодиться. Ми переконані, що вона продиктована російськими інтересами. Домінація Росії – ризик стабільності в регіоні, тут між нами згоди не буде”.

Розбіжності між Польщею та старими державами-членами ЄС поки що зберігаються й в питанні майбутнього енергопостачання. Польща хоче захистити себе від долі України, що спіткала її під час газової суперечки з Москвою. Лех Качинський занепокоєний планами побудови нового німецько-російського газопроводу, маршрут якого проляже по дну Балтійського моря й оминатиме територію Польщі. Однак державний міністр зовнішньополітичного відомства Німеччини Ґернот Ерлер з нагоди візиту польского президента до Берліна ще раз наголосив, що цей проект ні проти кого не спрямовано, а пояснюється зростанням потреб у блакитному паливі в Західній Європі. В інтерв”ю „Німецькій хвилі” Ерлер спростував занепокоєння, що Польща опиниться поза лінією енергопостачання:

„Це не означає, що якийсь газопровід, який дотепер пролягав територією Польщі та України, стане тепер зайвим. Для нас це перш за все додаткова лінія постачання газу, яка забезпечить Німеччині, так як нині заплановано приватними фірмами, що будуватимуть цей газопровід, диверсифікацію енергопостачання”.

Підсумовуючи результати переговорів у Берліні, Лех Качинський зауважив, що тему Північноєвропейського газопроводу ще закривати не варто і Варшава порушуватиме це питання й надалі. Попри збереження певних розбіжностей, президент Польщі залишився задоволений своїм візитом до Німеччини. „Відбулося покращення відносин, і тепер ми переходимо до інтенсивного діалогу”, - сказав Лех Качинський.

Христина Осташевська