1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Європа чекає від Німеччини імпульсу

Першого січня Німеччина перебирає на себе головування в Раді Європейського союзу. Німецьке керівництво ставить перед собою чималі завдання. Найбільш амбіційним із них є намір дати імпульс для реанімації конституційного процесу.

Офіційний логотип німецького головування в ЄС

Офіційний логотип німецького головування в ЄС

Перелік тем, які Берлін планує винести на розгляд європейських партнерів за півроку головування, є дуже довгим: починаючи надмірним бюрократичним тиском на європейців, закінчуючи проблемою ожиріння серед підлітків. Очікування з боку європейських партнерів є дуже високими, адже вперше після початку інституційної кризи в ЄС ініціатива переходить до справжнього „важковаговика” спільноти. Прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, який два роки тому сам був головуючим в Євросоюзі, сподівається, що з ініціативи Німеччини Європа вийде на новий етап інтеграції:

„Я хотів би, щоби наступного року ми, нарешті, зрушили Європу з мертвої точки замість тупцювати на місці ще один рік. Я виходжу з того, що Німеччина дасть поштовх усім нам”.

За шість місяців у Німеччині на офіційному рівні буде проведено близько чотирьохсот конференцій, присвячених актуальним європейським проблемам. Заплановано понад сто міністерських робочих візитів з Берліна до Брюсселя. У готелях німецької та європейської столиць вже зарезервовані шість тисяч номерів для офіційних делегацій. Головування в Євросоюзі коштуватиме німецьким платникам податків близько ста мільйонів євро – це лише витрати на оренду конференц-залів і прес-центрів, на потреби безпеки, а також на поїздки чиновників. Але справа того варта, вважають у Берліні. Адже йдеться про реанімацію конституційного процесу, який перебуває у стані коми, відколи проект конституції на референдумах 2005 року відхилили французи і голландці. Утім, канцлер ФРН Анґела Меркель застерігає від завищених очікувань:

„Німеччина як головуючий у Раді ЄС не зможе домогтися остаточного ухвалення Європейської конституції. Ми поставили собі мету - за період головування визначити подальший шлях руху. Вже потім, не пізніше ніж під час головування Франції в ЄС 2008 року, ми розраховуємо мати конкретне рішення у цьому питанні, аби люди знали, із чим ми йдемо на наступні вибори до Європарламенту”.

Ці вибори відбудуться влітку 2009 року. До того моменту, сподіваються „єврооптимісти”, конституція Європейського союзу має бути ратифікована усіма державами. Від Берліна поки очікують лише перших кроків. Але вони будуть дуже непростими, адже серед лідерів європейських країн є і чимало скептиків. Вони вважають, що проект конституції слід викинути у кошик для сміття. Тим часом проект вже ратифікований у 18-ох державах, в тому числі і в Німеччині. Йдеться про початковий текст. Однак для подальшого ухвалення, вважають деякі оглядачі, текст конституційного договору доведеться коригувати, викинувши з нього найбільш суперечливі положення. З юридичної точки зору, зміни до тексту змусили би розпочати процес ратифікації наново. І це при тому, що кожний референдум може закінчитись сюрпризом „по-голландськи” або „по-французьки”. Так що проблем вистачає.

Щоб додати європейцям оптимізму, німці на період головування запланували пишні урочистості. Головною подією буде святкування 50-ліття Європейського союзу. 25 березня, у день річниці підписання „Римських засадничих договорів” у столиці Німеччини буде презентовано „Берлінську заяву” від імені усіх країн-членів ЄС, Єврокомісії та Європарламенту. Ця заява символізуватиме „новий початок”, пояснює міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр:

„Ми виступимо із заявою, в якій хочемо максимально зрозуміло пояснити, якими ми бачимо цілі та перспективи „Європейського проекту”. Пояснити, чому ми не бачимо альтернативи цьому шляху розвитку Європи, які завдання постають перед нами на цьому шляху. Визначити ці спільні завдання, які враховували би інтереси усіх членів ЄС, - це дуже непроста справа. Ми із задоволенням беремося за неї”

Процес ухвалення конституції Євросоюзу є важливим і для країн, які прагнуть членства в ЄС, в тому числі і для України. Адже нині кандидати на вступ постійно чують у Брюсселі про сумніви у здатності до подальшого розширення спільноти. Прийняття нових країн до Євросоюзу можливе лише за умови остаточної ратифікації Конституційного договору. В цьому переконаний експерт боннського Центру дослідження європейської інтеграції Лутґер Кюнгардт:

„Ухвалення конституції запровадить нову процедуру політичного менеджменту в Європі, без якої неможливо ефективно координувати дії спільноти із майже тридцяти країн. Про прийняття за нинішніх умов, без конституції, нових членів годі і говорити. Конституція не вирішить нагальних проблем європейської політики, економіки і суспільства. Але вона значно покращить рамкові умови, європейська інтеграція поглиблюватиметься. Безумовно, в інтересах можливих претендентів на вступ до ЄС - Туреччини, Балканських країн та України – аби Європейський союз був сильний і дієздатний, аби він спирався на спільну конституцію”.

Нині Європейський союз маже паралізований, констатує експерт. Це і не дивно, адже він функціонує, керуючись засадничими документами, які ухвалювалися ще в ті часи, коли до ЄС входили шість держав. 1 січня 2007 року їх буде вже 27. Ця громіздка спільнота запрацює лише тоді, коли буде конституція, переконаний Лутґер Кюнгардт. Чи є у неї другий шанс, стане відомо вже за півроку.