1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Європа: Північ проти Півдня?

Дебати довкола шляхів виходу з економічної кризи розділили Європу на багату північ та менш заможний південь – так видається на перший погляд. Однак детальніший розгляд засвідчує, що ситуація насправді складніша.

Задовго до теперішньої економічної кризи, статистичні дані вказували на прогалину між купівельною спроможністю північних і південних країн у Європейському Союзі. Протягом десятиліть заможнішим населення було на півночі Європи, рівень життя на півдні був нижчим. Ситуація докорінно змінилася у 2004 році, коли східноєвропейські країни, у тому числі представники колишнього соціалістичного табору, приєднались до спільноти. Відтоді роль «бідного півдня» була відведена новоприєднаним східним територіям.

Найвищий показник купівельної спроможності отримали саме західноєвропейські країни: 271 відсоток (від середньоєвропейського рівня купівельної здатності європейців на душу населення) отримав Любксембург, Італія та Іспанія також показали рівень «вище середнього», а країни на сході - Румунія та Болгарія отримали тільки 46 та 44 відсотки відповідно.

Допомога не найбіднішим

Такий стан у Європі не змінився навіть у зв’язку з нинішньою економічною кризою. Між тим допомога з донорського фонду була надана економікам таких країн як Греція та Португалія, незважаючи на те, що їхня купівельна спроможність складала 90 та 80 відсотків відповідно від сереньостатистичної у ЄС.

Північноєвропейська країна Ірландія також отримала мільярди фінансової допомоги, хоча індекс її купівельної здатності навіть вищий, ніж у Німеччини - 128 проти 118 відсотків. При цьому Німеччина – країна, яка взяла на себе найбільші ризики, пов’язані з формуванням рятівного фонду єврозони.

У схему «багата північ- бідний південь» не вписуються також Іспанія та Італія, котрі здійснили чималі фінансові вливання у європейську програму допомоги. Кіпр, який також потребував допомоги, знаходиться з Іспанією та Італією на одному рівні купівельного рейтингу (99%).

Після детального вивчення стає очевидним, що боргова криза тісніше повязана із фінансовою та бюджетною політикою, аніж з достатком країни. Приміром, Естонія, яка за статистикою належить до найбідніших країн Євросоюзу, не має жодних боргів і навіть має профіцит бюджету.

Новий поділ Європи

Фінський міністр у справах ЄС Александр Штубб сказав, що бачить нові лінії поділу у Європі. «Ми маємо кілька різних типів коаліцій у Європейському Союзі. Говорити про протистояння між країнами-донорами і отримувачами, між Північчю і Півднем, і тим паче, між Заходом та Сходом – марнування часу, - вважає міністр. – Коаліції всередині Європейського Союзу побудовані на функціональній основі. Ви або у єврозоні, або поза нею. За спільний ринок або проти. Ви або країна з найвищим кредитним рейтингом ААА, або ні. Тобто це принципово новий поділ», - аналізує Штубб.

Ґі Ферхофштадт

Ґі Ферхофштадт

Справжній розкол сьогодні торкнувся країн, які наполягають на спільному погашенні боргів і тих, які проти цієї практики, вважає колишній прем’єр-міністр Бельгії Ґі Ферхофштадт. Німеччина, Фінляндія і Нідерланди – останні три країни єврозони, які були проти випуску спільних облігацій – євробондів. Ферхофштадт, який тепер очолює ліберально-демократину групу у Європейському парламенті, прогнозує, що від розв’язання проблеми боргів залежатиме доля Європейського Союзу.

«Це питання, яке безпосередньо стосується майбутнього Євросоюзу, - сказав він DW. – Я вважаю, що кожен, хто адекватно оцінює ситуацію, розуміє, що вратувати євро і пережити кризу допоможе тільки встановлення повноцінного економічного, фіскального та політичного союзу, включаючи спільний ринок облігацій. Якщо канцлер Меркель не усвідомлює це, тоді вона робить величезну помилку».

Той факт, що Франція також наполягає на запровадженні євробондів, послабив «французько-німецький» двигун, який традиційно допомагав управляти Євросоюзом, додає Верхофштадт.

Суттєва різниця між економічними показниками всередині Євросоюзу змусила Ганса-Олафа Хенкеля, колишнього голову Федерального союзу німецької промисловості, прийти до неоднозначної ідеї – запровадити у країнах, що на північ від Альпійських гір, «північний євро». Ця валюта має бути більш стійкою, ніж гнучкий «південний євро». «Не лише економістам, але і пересічним громадянам, вже мало би бути зрозуміло, що євро став для північних країн надто слабким, а південним – надто сильним. Як на мене, це ніщо інше як сміховинна кон’юнктурна програма для німецьких експортерів. Якщо ми підтримуємо німецький експорт за рахунок слабкого євро, то з іншого боку німецькі платники податків розплачуються за це, рятуючи південні країни від банкрутства. Це божевілля», - заявив нещодавно Хенкель, виступаючи на з’їзді партії «Вільні виборці» у Баварії. Колишній лобіст німецьких промисловців, який свого часу був палким прихильником запровадження євро, сьогодні готовий розділити єврозону на Північ і Південь.

Інфляція у Європі

Брюсельський економіст Золт Дарвас вважає, що розкол на Північ і Південь відчувається у питанні інфляції. На Півночі вона занизька, а на Півдні – зависока. Спекулятивні інвестиції, які тривалий час у великих масштабах надходили з Півночі, спричиняли високу інфляцію на півдні, а також призвели до утворення «бульбашки» на ринку нерухомості Іспанії, розповів Дарвас DW.

«У майбутному таке слід припинити, бо південні країни на разі не конкурентноздатні. Це означає, що вони не можуть достатньо експортувати товарів, щоб погасити свої борги. Аби змінити цю ситуацію, все мало би бути навпаки - вища інфляція на півночі, нижча – на півдні», - переконаний Дарвас.

Запобігти ворожнечі

Протягом десятиліть гармонізація економічного розвитку різних регіонів була основним завданням Євросоюзу. Для цього заможніші країни вкладали мільярди євро у структурну допомогу біднішим країнам. Принцип солідарності і до цього дискутувався, хоча розбіжності у поглядах між платниками податків та одержувачами були завжди. В інтерв’ю журналу «Der Spiegel» цього тижня прем’єр-міністр Італії Маріо Монті висловив жаль з приводу появи взаємних образ і навіть ворожнечі між Північчю Європи та Півднем.

«Це дуже мене турбує і ми мусимо здолати подібні тенденції. Я впевнений, що більшість німців природньо симпатизують Італії, так само як італійці захоплюються багатьма чеснотами німців», - сказав Маріо Монті.

DW.COM