1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Європарламент не визнає референдум у Криму і вимагає санкцій

Важко пригадати, коли представники Європарламенту, Єврокомісії та Європейської Ради демонстрували таку одностайності, як під час дебатів "Вторгнення Росії в Україну".

Європарламент, Україна, Крим, дебати, Страсбург, Баррозу, Порошенко, Яценюк, Росія

Петро Порошенко розгорнув у Європарламенті прапор військовоморських сил України

Оплесками та вітальними вигуками євродепутати зустріли у середу, 12 березня, присутнього в залі Європарламенту в Страсбурзі Петра Порошенка. Український політик і бізнесмен, який був присутній на гостьовій трибуні, розгорнув український прапор. Поруч з ним сидів посол України при Євросоюзі Костянтин Єлісеєв, котрий вперше після оголошення рішення уряду Азарова про припинення переговорів щодо підписання угоди про асоціацію в листопаді минулого року приїхав до Страсбурга на сесію ЄП.

Єврочиновники заговорили в унісон

ЄС повинен стати на захист територіальної цілісності та суверенітету України; референдум в Криму - незаконний і неприйнятний з точки зору міжнародного права; необхідно зупинити російську агресію, застосувавши до Москви найжорсткіші санкції; Україна потребує негайної фінансової та політичної підтримки з боку ЄС. Ці пункти були ключовими у виступах європейських політиків.

Баррозу: Ситуація в Україні є викликом європейській єдності

Баррозу: "Ситуація в Україні є викликом європейській єдності"

"Ситуація в Україні є викликом європейській єдності та здатності Євросоюзу приймати політичні рішення", - сказав президента Єврокомісії Жозе-Мануеля Баррозу. Він наголосив, що необхідно шукати мирних рішень виходу з кризи, оскільки "ми не маємо права ризикувати людськими життями".

Баррозу нагадав про запропонований Україні фінансовий пакет в 11 мільярдів євро, виділений "з європейського бюджету", і про те, що зняття деяких обмежень у торгівлі з ЄС ще до підписання угоди про асоціацію, приноситиме Україні щорічно 500 мільйонів євро. "Але цей пакет не є просто швидким порятунком", - наголосив політик, зауваживши, що ці гроші "мають бути спрямовані на реформи та відновлення економіки країни".

А гроші є?

Лідер "Соціалістів і демократів" Ганнес Свобода поцікавився у президента Єврокомісії, наскільки "реальними є ці 11 мільярдів євро", які виділили для України. "Ми нещодавно просили грошей у Єврокомісії на різні важливі справи, але їх у бюджеті не було", - сказав він, висловивши сподівання, що "ці гроші Україна все-таки отримає".

Австрійський депутат нагадав, що в Європарламенті обговорювалися "долі багатьох референдумів, наприклад, у Шотландії". "Але там були присутні міжнародні спостерігачі та відсутні військові, а референдум у Криму - насильницький і не має нічого спільного з вільним волевиявленням", - сказав Свобода.

Зупинити Росію

Доволі песимістичний погляд на кримський референдум висловив Йоганнес Корнеліус ван Баален (група "Альянс лібералів і демократів за Європу"). "Я не бачу, що наразі могло б зупинити Росію, і вона зробить те, що давно хотіла зробити", - сказав він. Але він вважає необхідним ввести економічні санкції, "які нашкодять Росії". Інше питання, яке ставить нідерландський депутат: наскільки рішуче налаштований на такі дії Брюссель?

Дехто з євродепутатів прийшли на дебати з українською символікою. На фото: латвійська депутатка Сандра Калніете

Дехто з євродепутатів прийшли на дебати з українською символікою. На фото: латвійська депутатка Сандра Калніете

Багато промовців звернули увагу на роль потужної пропагандистської машини Росії, яка відіграла фатальну роль в ескалації конфлікту в Криму. Лідер групи Зелених в ЄП Ребекка Гармс з обуренням заявила, що "російська пропаганда натравлює один народ на інший". Вона також наголосила, що "Росія - це сила, яка готується до військового втручання", і дипломатичні шляхи виходу із ситуації поки що зазнають поразки. "Ще ніколи досі Москва так категорично не відкидала усі дипломатичні механізми, які пропонує їй світова спільнота", - констатувала вона.

Долари із запахом російського газу

Деякі депутати напряму звинувачували ЄС у політичному лицемірстві щодо України. Так, представник групи "Консерваторів і реформістів" Ричард Легутко вважає, що боротьба за Україну вже заздалегідь програна. "Немає чого приховувати: всі європейські інституції - проросійські", - заявив польський депутат. На його думку, ЄС не може вплинути на Росію належним чином, бо "не має ані відповідних інструментів, ані бажання, ані спільної політики в цьому питанні". Він закінчив свій виступ похмурим пророцтвом, що з часом "ЄС стане пліч-о-пліч з Росією, бо завжди був поруч із сильним, а не зі слабкими".

Польський депутат Яцек Курські також вважає, що вклавши свого часу мільярди в будівництво газопроводу Північний потік, ЄС "підкинув газових доларів Путіну, які він тепер використовує проти України". "А чого тільки варта робота екс-канцлера Німеччини Ґергарда Шредера в "Газпромі"?! - обурився депутат. Його підтримав німецький колега Александер Ламбсдорф, який заявив, що "після всього, що відбулося, ЄС не може мати справу з "Газпромом", ніби нічого не сталося".

Історичні паралелі

Словесні атаки не здатні налякати Путіна, вважає польський депутат Павел Коваль. На його думку, лише скасування віз для українців, підписання угоди про асоціацію і координація зусиль ЄС та США для допомоги Україні можуть вплинути на ситуацію. "Якщо ми цього не зробимо, то Путін використає на повну потужність свою пропагандистську машину проти уряду Яценюка", - наголосив він.

Хорватські євродепутати нагадали присутнім про історичні паралелі ситуації в Криму з подіями в колишній Югославії. Так, Давор Стир заявив, що захоплення Криму під приводом захисту російської меншини точнісінька копія "виправдання, яке використовував Слободан Мілошевич для розгортання війни на Балканах". "Ця брехня тепер використовується для пропагандистської кампанії в Кремлі", - наголосив він.

У четвер, 13 березня, Європарламент голосуватиме за резолюцію "Вторгнення Росії в Україну".