1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Євроатом і ядерний ренесанс: „зелені” проти

Ядерна енергія є „незамінним додатковим ресурсом для розвитку й пожвавлення економіки та мирного прогресу”. Це цитата не з науково-популярної статті середини минулого століття, а з одного із засадничих документів Європейського союзу.

default

Торбен Беккер, експерт німецької Спілки захисту довкілля та природи:

“Договір під назвою "Євроатом" і за 50 років після його укладення залишається надзвичайно дієвим інструментом для підтрикми ядерної енергетики в Європі. Коли вирішується питання, чи потрібно будувати атомні електростанції в Румунії, Болгарії, Фінляндії або Франції, атомна промисловість охоче посилається на положення цієї міжнародної угоди."

Євросоюз “виріс” із трьох основних угод. Це Європейська спільнота з вугілля та сталі, Європейська економічна спільнота та Спільнота з атомної енергетики. Термін дії першого договору нещодавно завершився, економічну угоду неодноразово доповнювали й розвивали, а Євроатом залишився практично без змін і термін дії його необмежений. Навіть Європейський парламент не має права втручатися у питання, що регулюються угодою, у якій, зокрема, йдеться про те, що всі країни спільноти зобов”язані розвивати атомну енергетику. Але багато членів Євросоюзу цього не робили й не роблять. Жодної АЕС немає в Австрії, Греції, Ірландії, Данії, Португалії, Люксембурзі. 1987-го року, тобто невдовзі після Чорнобильської аварії, 70% італійців проголосували на референдумі за повну відмову від атомної енергетики. Закони про поступовий вихід ухвалили Швеція, Іспанія, Голландія, Бельгія та Німеччина. Серед 10-ох “новачків” – АЕС мають п”ять країн. Це Литва, Словаччина, Словенія, Чехія та Угорщина. Із 25-ти членів Євросоюзу ядерну енергію використовують сьогодні лише вісім. "Але, - розповідає експерт німецької Спілки захисту довкілля та природи Торбен Беккер, - дія Євроатома кордонами ЄС не обмежується”:

“Підтримка атомної промисловості полягає в тому, що Євроатом створює законодавчу базу для надання підприємствам-підрядникам особливо вигідних кредитів і, зокрема, коли йдеться про спорудження ядерних реакторів у Східній Європі. Один із останніх прикладів – позика на добудову другого реактора на румунської АЕС Чорнаводе, яку почали споруджувати ще за часів диктатури Чаушеску. Завдяки Євроатому незабаром, певне, поновляться й будівельні роботи на спроектованій радянськими фахівцями атомній електростанції Белене в Болгарії. У 90-х роках будівництво довелося прирпинити через численні протести “зелених”. Це що стосується майбутніх членів. На теренах самого ЄС Євроатом гарантує виділення непомірних сум на науково-дослідницькі роботи. За останньою п”ятирічною програмою, яка діятиме в Євросоюзі до 2006-го року, для досліджень у ядерній галузі передбачено 1,3 мільярда євро. На період від 2007-го до 2011-го роки ця сума становитиме вже понад три мільярди. Для порівняння: на науково-дослідницьку діяльність у галузі альтернативної енергетики планується виділити всього 650 мільйонів євро.”

Європейська комісія вважає, що фонди Євроатома потрібні для збільшення рівня безпеки ядерних реакторів. Своїх і сусідніх. Із цих міркувань, 212 мільйонів євро було виділено на модернізацію 5-го та 6-го енергоблоків Козлодуйської АЕС у Болгарії, 83 мільйони - на Рівне-2 та Хмельницький-4. В обох цих випадках, вважають німецькі природоохоронці, кредити були “винагородою” за виведення з експлуатації інших потужностей: перших чотирьох енергоблоків у Козлодуї та Чорнобильської АЕС. "Чи не ліпше було б перервати нарешті це замкнене коло, - каже Торбен Беккер, - і замість модернізації морально застарілих реакторів, вкладати кошти в розвиток альтернативної енергетики":

“Дані всіх опитувань свідчать, що сьогодні, як і раніше, більшість громадян ЄС виступає проти атомної енергетики. Але, як ми бачимо, це не заважає Брюсселю й надалі проводити активну проатомну політику. Тому Спілка захисту довкілля та природи вирішила до 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи, тобто, упродовж року, зібрати мільйон підписів під відозвою щодо скасування Євроатома. Сенс нашої ініціативи, до якої вже приєдналося майже 160 природоохоронних організацій з усіх куточків Європи, - скористатися можливістю, що її, у рази ратифікації, надасть нова Конституція ЄС: документ, під яким підписалося більше мільйона громадян, зобов”зує Єврокомісію до активних дій."

Минулого року в Німеччині було вироблено рекордну кількість ядерного струму, а саме 167 мільярдів кіловатт-годин або 27,5% від загального обсягу електроенергії. Баварська АЕС Ізар-2 вкотре була визнана найкращою в сенсі продуктивності атомною електростанцією світу. За даними опитування Інституту громадської думки в Алленсбасі, здійсненого, щоправда, за дорученням Атомного форуму Німеччини, сьогодні 52% німців вважають, що значення ядерної енергетики впродовж наступних 10 років не зменшуватиметься, а, можливо, й зростатиме. Іще чотири роки тому такої думки дотримувалися 37% німецьких громадян. Консервативні партії, які мають усі шанси перемогти на позачергових виборах до Бундестагу, обіцяють, що енергетичні концерни зможуть експлуатувати АЕС так довго, як це дозволятиме їхній технічний стан. За Законом про відмову від атомної енергетики, що його ініціював червоно-зелений уряд, за 15 років у Німеччині повинно не залишитися жодної АЕС у дії. Ральф Гюлднер, голова Товариства ядерної техніки:

“Німецькі АЕС чудово функціонують. П”ять із них 2004-го року увійшли до десятки найкращих атомних станцій у світі. Технічний стан наших АЕС бездоганний. Виводити їх з експлуатації, як це вирішила червоно-зелена коаліція, означає власноручно знищувати стратегічно важливі енергетичні потужності. А також сприяти потеплінню клімату, бо атомні електростанції заощаджують щороку так багато СО2, скільки його викидають усі транспортні засоби на дорогах Німеччини.”

На відродження ядерної енергетики сподіваються не лише німецькі атомники. Упродовж наступних 15-ти років у Китаї має бути споруджено 40 АЕС. “Ми готуємо величезну атомну атаку, - каже директор Пекінського науково-дослідницького інституту з проблем енергії. – Підприємці з Франції, Росії та США вже вишикувалися в чергу за контрактами.” Широкі перспективи для ядерної промисловості, схоже, відкриваються й в Україні, де, за поки що непідтвердженою Кабінетом міністрів інформацією, збираються будувати 11 енергоблоків. Утім, вважає заступник голови Національного екологічного центру Юрій Урбанський, заяви Енергоатома це одне, а реальність - інше:

“Ці плани нічим не підкріплені. Безглуздя говорити не те, що про будівництво 11-ти реакторів, а, навіть, одного чи двох. Насправді в цьому й немає потреби, бо з тих енергогенеруючих потужностей, які є в Україні, електроенергію виробляють лише 50%. Тобто, на даний момент половина потужностей простоює. Хоч би який економічний бум, яке б "українське економічне диво" трапилося наступними роками, такого зростання попиту на електроенергію, який перевищував би ці резерви, все одно не буде. За цими новими планами, швидше за все, стоїть стара ідея: виробляти начебто дешеву атомну електроенергію, щоб потім продавати її країнам Західної Європи. Але досвід добудови реакторів на Рівненській та Хмельницькій атомних станціях доводить, що такі плани дуже дорого коштують, і жодних шансів профінансувати самій будівництво 11-ти енергоблоків в України немає. Гроші знову проситимуть в ЄБРР та Євроатома. Тому ми вважаємо, що ініціатива наших німецьких колег щодо скасування останнього, є дуже доречною. Національний екологічний центр всіляко їм у цьому допомагатиме.”