1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Янукович привіз до Брюсселя обіцянки

У Брюсселі від Києва очікують демократичних реформ, необхідних для підписання угоди про асоціацію. Утім, до столиці об’єднаної Європи президент Янукович привіз лише чергові обіцянки.

У центрі уваги саміту Україна-ЄС, який проходить 25 лютого у Брюсселі, - перспективи підписання угоди про асоціацію. "Цей саміт відбувається у важливий момент у наших відносинах. Ми маємо нині історичну нагоду закласти віху у відносинах між Україною і ЄС, якщо ми зможемо підписати у листопаді угоду про асоціацію, що передбачає також створення всеосяжної зони вільної торгівлі", - сказав перед зустріччю з українським президентом голова Ради ЄС Герман ван Ромпей. Господар саміту нагадав також, що підписання відбудеться лише в разі виконання умов, які висунула європейська сторона у грудні. Ідеться про подолання проблеми вибіркового правосуддя, усунення недоліків, які завадили минулої осені провести вільні парламентські вибори, а також про здійснення реформ, передбачених Порядком денним асоціації.

Гашпарович (л.) і Коморовський у Віслі переконували Януковича схаменутися

Гашпарович (л.) і Коморовський у Віслі переконували Януковича схаменутися

З моменту парафування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС минув уже рік. Утім, доля документу залишалася невизначеною через проблеми з верховенством права в Україні, у тому числі кримінальне переслідування опозиційних політиків, обмеження свободи слова та посилення авторитаризму влади. Минуло вже два з половиною місяці, як Євросоюз висунув чіткі вимоги підписання угоди. З чим же їде до Брюсселя Віктор Янукович? Своїх колег з Польщі та Словаччини Броніслава Коморовського та Івана Гашпаровича український президент наприкінці минулого тижня запевнив, що не з порожніми руками. "Як ми знаємо, Янукович у Брюсселі зможе представити пакет досягнень, а також зрушень у реформах, запланованих для виконання вимог ЄС", - зазначив польський президент у четвер, 21 лютого, після зустрічі в курортному польському містечку Вісла.

Уряд не поспішає

Що ж це за "пакет досягнень"? Найсуттєвішим нововведенням в уряді називають ухвалення торік нового Кримінального процесуального кодексу, чого вже багато років вимагав Євросоюз. Утім, документ вийшов багато в чому не таким, як сподівалися експерти ЄС. Зокрема не виправдалися очікування правозахисників, що новий кодекс дозволить розвантажити переповнені слідчі ізолятори. Іншими кроками в реформуванні правової системи стало ухвалення законів "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також "Про безоплатну правову допомогу". Натомість більшість реформ, передбачених Порядком денним асоціації, так і залишаються на папері, зауважив у розмові з Deutsche Welle експерт з питань європейської інтеграції Вадим Трюхан, колишній співголова Комітету з оцінки імплементації Порядку денного асоціації Україна-ЄС.

Напередодні саміту у Брюсселі Кабінет міністрів України ухвалив план першочергових заходів щодо інтеграції України в ЄС на 2013 рік. "Таке враження, що план заходів ухвалено для галочки", - критикує Трюхан. Він зауважує, що з найбільш принциповими реформами, яких вимагає Євросоюз - такими, як реформування прокуратури або зміни до виборчого законодавства, офіційний Київ не поспішає. "До кінця року уряд лише поставив собі за мету розробити план заходів щодо цих реформ. Це при тому, що ці реформи потрібні для підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що має відбутися вже в листопаді", - каже експерт.

Вибіркове правосуддя проігнорували

Вадим Трюхан також висловив розчарування тим фактом, що у Плані заходів не знайшла належного відображення проблема вибіркового правосуддя, що є для Європейського Союзу принциповим. "У справах Тимошенко й Луценка немає жодних позитивних зрушень. Натомість європейські партнери стають свідками все нових і нових прикладів вибіркового правосуддя", - зауважує Трюхан. Він наводить приклад нещодавнього рішення Вищого адміністративного суду щодо позбавлення депутатських мандатів Павла Балоги та Олекандра Домбровського, які не приєдналися до провладної більшості у парламенті. "Це маніпулювання правом. Якщо так використовувати законодавство, то тоді треба половину депутатів позбавити мандатів", - обурюється експерт.

Корнеліус Охманн

Корнеліус Охманн

Не бачить підстав для українського президента хвалитися досягненнями на саміті у Брюсселі й експерт німецького Фонду Бертельсманна Корнеліус Охманн. Він застерігає: часу залишається обмаль. "Гадаю, питання, чи буде підписано угоду на саміті Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді, визначиться ще до літніх канікул", - прогнозує Охманн. Оцінку поступу України у виконанні вимог ЄС заплановано на травень, повідомили у Раді ЄС.

Гроші як стимул

Аби підштовхнути українського президента до дій, європейські партнери готові навіть підтримати Київ фінансово. Зокрема на саміті очкується підписання Меморандуму про порозуміння щодо надання Україні макрофінансової допомоги обсягом у 610 мільйонів євро. "Усі ми знаємо, що фінансове становище України дуже скрутне. Гадаю, у Брюсселі вирішили підняти питання фінансової допомоги, аби створити додаткові стимули для співпраці. Адже досі з боку Києва чітко вираженої готовності співпрацювати не було", - констатує Охманн. Експерт нагадує, що про виділення цього стабілізаційного кредиту Брюссель і Київ говорять вже три роки. Утім, принципове рішення було ухвалене саме в нинішній непростій фазі відносин, зауважує експерт. Водночас Охманн додає: якщо не буде домовленності про розмороження кредитної програми МВФ, то і ЄС гроші не переказуватиме.

Вадим Трюхан сподівається, що у Брюсселі проявлять "стратегічне терпіння" і не поспішатимуть із висновками щодо готовності Києва до підписання угоди про асоціацію. "Президент, уряд, Партія регіонів – це не вся Україна. Більшість українців хочуть зближення з Європейським Союзом. Тому замість ультиматумів треба будь-що намагатися втягнути українську владу в інтеграційні процеси", - наголошує Трюхан.