1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Янукович: „На євроінтеграцію потрібен час”

Підготовка нової угоди України з ЄС, європейські перспективи Києва та транзит газу в Європу – про це та інше Віктор Янукович говоритиме з керівництвом Німеччини. Напередодні візиту до Берліна прем’єр-міністр відповів на запитання „Німецької хвилі”.

default

Пане прем’єре, перше питання буде таким: нині Німеччина головує в Євросоюзі, чого Ви очікуєте від цього головування?

Ми очікуємо, що можливості України у стосунках з Німеччиною дадуть позитив для рішення багатьох проблем, які сьогодні існують в питаннях євроінтеграційних процесів. Безумовно, центральну увагу ми повинні зараз приділити підготовці угоди на десять років між Україною і ЄС. Ми готові провести перший раунд переговорів з нашими європейськими партнерами вже на початку березня. І дуже важливо, що на початку цих переговорів відбудеться мій візит до ФРН (27-28 лютого). Я розраховую на підтримку Німеччини, оскільки конструктивний дух на початку цього діалогу обумовить подальший перебіг переговорів.

Першим кроком і основним елементом нового договору повинна стати всеохоплююча зона вільної торгівлі. Ця угода повинна передбачати спрощення умов для вільного пересування громадян, боротьби з нелегальною міграцією і злочинністю, ну і, безумовно, поглиблення торгово-економічного співробітництва. У сфері торгівлі у першому півріччі ми плануємо підписати дві галузеві угоди на 2007 рік – про торгівлю деякими сталеливарними виробами» та про торгівлю текстильною продукцією. У галузі юстиції, а також свободи й безпеки ми, передусім, розраховуємо на схвалення оновленого плану дій «Україна-ЄС». Ми розраховуємо, що це питання буде вирішено в червні й ми підпишемо ці угоди.

Як Ви знаєте, канцлер Німеччини Анґела Меркель неодноразово протягом останнього часу заявляла, що перспективи членства України в ЄС поки що не має. Ви розчаровані такою постановкою питання?

Нам цілком зрозуміла позиція наших європейських партнерів і пані Меркель відносно того, що євроінтеграція України повинна відбуватись за рахунок практичних дій, а ніяк не за рахунок лише намірів та гучних гасел. На це, звичайно, потрібен час. Ми також вважаємо, що для цього треба реалізувати цілу низку стратегічних реформ у законодавстві, судовій системі, економіці, енергетичній, транспортній галузі тощо.

Тільки подолання корупції й підняття рівня життя наших громадян до рівня європейських стандартів дозволить Україні претендувати на отримання членства в Європейському союзі. Наскільки мені відомо, пані Меркель ніколи не висловлювалася принципово проти наближення України до Євросоюзу. Вона говорила про те, що нова угода між Україною і ЄС сприятиме подальшому зближенню нашої країни та Євросоюзу. Тобто сьогодні ми бачимо чіткий намір з боку керівництва Німеччини будувати відносини з Україною на засадах прагматизму та партнерства, а також готовність підтримати наші інтеграційні прагнення. Ми також за реалізм і прагматизм у наших стосунках.

На сьогодні дуже актуальними є енергетичні питання. Якою Ви бачите роль України в енергетичній безпеці Європи?

Ми впевнені в тому, що Україна повинна бути надійним партнером в галузі енергобезпеки для Європейського союзу, і багато що в цьому залежить від того, які будуть відносини між Україною та Росією. І ми можемо і повинні сприяти об’єднанню зусиль Росії і Європи щодо надійності системи енергопостачання, збільшення постачання енергоносіїв на європейські ринки.

Ми готові запропонувати низку проектів з модернізації українських нафтогазотранспортних систем. Ми також бачимо перспективу і надаємо великого значення диверсифікації джерел енергоносіїв, що також є невід’ємною частиною енергобезпеки. Ми за те, щоб будувати стосунки на позитиві і на спільних проектах між Європою, Україною і Росією. Україна повинна бути надійним мостом між Європейським союзом і Росією. Це один з головних принципів, який ми вважаємо пріоритетним в стосунках між ЄС і Росією.

Що стосується газотранспортного консорціуму: Україна і Росія ухвалювали певні рішення щодо його створення. На Вашу думку, чи можлива участь третьої сторони у цьому проекті, зокрема Німеччини?

Дійсно, такі плани існували у 2003-2004 роках, але протягом 2005-2006 років відносини між Україною і Росією складалися таким чином, що про подальшу долю цього проекту ніхто серйозно не згадував. Зараз ми повернулися до ідеї консорціуму, а саме – будівництва ділянки газопроводу «Богородчани-Ужгород». Це може бути першим кроком на цьому шляху. Ми, як і раніше, зацікавленні в тому, щоб Німеччина долучилася до створення такого консорціуму. Будівництво цієї ділянки газопроводу дасть можливість збільшити обсяги постачання газу з Росії до Європи приблизно на рівні 20 мільярдів кубічних метрів. Ми за те, щоб об’єднати зусилля експортерів газу, тобто передусім Росії, Європейського союзу, який потребує сьогодні додаткових обсягів постачання газу і, безумовно, України, яка в змозі транспортувати додаткові обсяги. З економічної точки зору цей проект дуже вигідний. З точки зору організації реалізації цього проекту, ніяких перешкод сьогодні немає.

Ви будете про це говорити з Анґелою Меркель?

Безумовно.

Чи буде предметом розмови нафтопровід «Одеса-Броди», оскільки ця ділянка також перспективна для Німеччини?

Ми свої пропозиції зробили. Вони викладені в багатьох документах переговорів, які ми вели з цього питання. І в цьому питанні ми чекаємо зараз рішень з боку Європейського союзу. Ми побудували свою ділянку на території «Одеса-Броди». Зараз треба будувати ділянку до Плоцька, Ґданська, чи можливо, працювати в напрямі Кралуп. На ці питання відповіді повинен дати Європейський союз. Ми цього чекаємо.

Крім того, ми готові разом з Європейським союзом вести розмову з країнами Каспійського басейну, щодо визначення обсягів прокачування нафти. Україна багато років чекала такої роботи і такої пропозиції. І в наслідок чого ми отримали, перш за все, збитки від того, що цей нафтопровід стояв і не працював і, по-друге, цей нафтопровід приходив вже у загрозливе становище. Він міг втратити технічні можливості, тобто пропав. Труби вже гнили і обладнання пропадало і так далі. Тому ми не могли вже більше чекати. Ми вимушені були прийняти рішення і пустити його в реверсному режимі, щоб зберегти цю систему.

Одним із прагнень України є вступ до Світової організації торгівлі. Наскільки готова економіка України приєднатися до СОТ і чи не зміниться найближчим часом анонсована дата вступу України до СОТ?

Це в багато чому залежить від комісії, яка працює в Женеві. Ми прийняли всі необхідні законопроекти, так, як і домовлялись до 20 березня 2006 року. І всі переговори були проведені, підписані необхідні протоколи. Ми сподіваємось, що це рішення буде прийняте у першому півріччі 2007 року. Питання, які існували до України по імпорту м’яса з Польщі – ми їх зняли. З 14 лютого 23 польських заводи отримали дозвіл і експортують м'ясо на територію України.

Що стосується експорту зерна з України – це друге питання, яке існувало до України, ми також його зняли і в лютому прийняли рішення про скасування квот фуражного зерна. Що стосується продовольчого зерна, то там, по-перше, обсяги не великі. По-друге, ми всі процедури з Європейським союзом пройшли. З паном Мендельсоном (комісаром ЄС з питань торгівлі) у мене відбулася розмова тиждень тому. У нього питань уже не було. Далі все залежить від прийняття Єврокомісією рішення від асамблеї, яка буде проходити.

  • Дата 26.02.2007
  • Автор Інтерв’ю провели Бернд Йоган та Лілія Гришко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AO8Y

Також за темою

  • Дата 26.02.2007
  • Автор Інтерв’ю провели Бернд Йоган та Лілія Гришко
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AO8Y