Як історична наука виграє від інтернету | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 07.02.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Як історична наука виграє від інтернету

Користувачі інтернету давно викладають у соціальних мережах власний контент. Архіви та бібліотеки підхоплюють цей тренд. Вони активно збирають нові історичні свідчення.

"Власне, я хотів просто ось це віддати. Я отримав це від свого дідуся", - каже літній чоловік, який прийшов на акцію "Європеана 1914-1918". Із собою він приніс зошит з солдатськими піснями часів Першої світової війни. Проект гостював у Німеччині чотири дні: вчені, архіваріуси та військові історики попрацювали з близько ста людьми, які прийшли, аби зробити надбанням громадськості свої приватні спогади про Першу світову війну: листи з освідченнями у коханні, поштові листівки, фотографії тощо.

Проект орієнтований як на істориків, так і на аматорів, котрі цікавляться історією

Проект орієнтований як на істориків, так і на аматорів, котрі цікавляться історією

"Європеана" – це певним чином цифрова пам’ять Європи. На інтернет-порталі www.europeana.eu можна знайти сьогодні понад 15 мільйонів об’єктів. І їх стає щоразу більше. Бібліотеки й архіви відкрили для себе так званий "краудсорсинг" (від англ. сrowdsourcing – "використання ресурсів натовпу"). Завсідники інтернету, насамперед соцмереж, вже не просто пасивно споживають інформацію, а й активно генерують власний зміст.

Зберегти приватні історії для нащадків

"Акумулювання цього колективного розуму в мережі є нині дуже актуальним, - розповідає Бритта Вольдеринґ з Німецької національної бібліотеки, яка координує проект "Європеана 1914 -1918" з німецького боку. – Досвід із "краудсорсингом" є абсолютно позитивним".

Акція Європеана 1914-1918: фотограф за роботою

Акція "Європеана 1914-1918": фотограф за роботою

Щоправда, на самому початку професіонали були сповнені упереджень щодо співпраці з аматорами, додає вона. Але зрештою історики побачили, що статті, написані на відповідних інтернет-порталах, цілком відповідають науковим вимогам. Під час акції було багато емоційних моментів. На них приходили переважно люди похилого віку. Більшість з них дуже раділи побачити в себе у гостях архіваріусів або військових істориків, котрі щиро цікавилися спогадами їхнього батька або дідуся. В процесі спілкуванні нефахівцям ставало зрозумілим історичне підґрунтя тих чи інших предметів з їхнього родинного архіву.

Акція у Німеччині була лише початком. Сьогодні проект триває вже у п'яти інших країнах, зокрема у Великобританії. Подальші країни-кандидати стоять у черзі на його проведення. Нині кожен, хто має інтерес, може до 2014 року оцифрувати матеріал, що досі зберігається у скринях та шухлядах, та завантажити його на інтернет-портал.

Дивитись відео 03:20
Now live
03:20 хв

«Пам’ять нації»: ХХ-те століття очима німців

Взірцем для проекту, присвяченого Першій світовій, стала схожа ініціатива Оксфордського університету 2008 року. За межами Європейського Союзу "краудсорсинг" також популярний. Бібліотека Конгресу у Вашингтоні збирає історичні фотографії на фото-платформі Flickr. А "Пам'ять нації" – це вже суто німецький проект. У 2011 році автобус, перебудований в мобільну телестудію, їздив по Німеччині та записував німецьку історію вустами очевидців. Нині триває робота над продовженням цього проекту в 2012 році.

Нова галузь дослідження

Президент Єврокомісії відкриває європейську онлайн-бібліотеку Європеана

Президент Єврокомісії відкриває європейську онлайн-бібліотеку "Європеана"

Постає питання: а для чого це все? Зрештою бібліотеки і так переповнені історичними книжками. Фахівець з історії світових воєн Йєнс Прельвіц, який бере участь у "Європеані 1914-1918" від імені державної бібліотеки Берліна, твердить, що документи, зібрані шляхом "краудсорсингу", заповнюють наукову прогалину: "Ці документи живлять галузь науки, яка з'явилась в останні роки. Вона вивчає менше політико-військові аспекти Першої світової війни, а більше соціально-культурні нюанси". Які жахи переживав пересічний солдат, сидячи в окопі? До яких наслідків призводило те, що дедалі менше чоловіків було в розпорядженні для трудового процесу? Яким було ставлення до того, що до процесу виробництва дедалі активніше залучалися жінки? Колись вважалось немислимим, щоб жінка керувала трамваєм - війна зробила це буденною річчю!

Завдяки "краудсорсингу" та онлайн-платформам досліджувати історію стало можливим 24 години на добу, сім днів на тиждень, у будь-якому місці на Землі – головне, аби був струм та вихід в інтернет.

Автори: Бірґіт Ґьотц, Захар Бутирський
Редактор: Тетяна Бондаренко

DW.COM

Аудіо й відео до теми