1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Як у Росії збираються розповідати школярам про Крим

Російське міністерство освіти та науки рекомендувало школам провести уроки, присвячені Криму та Україні, а також поширило методичні матеріали. DW з'ясовувала, як виконуються ці рекомендації.

"Учора 24.04 ми слухали лекцію <...> Нам розповіли про те, що зараз відбувається в Україні, а також нам пояснили, чому розпався СРСР. <...> Якщо в Росію прийдуть війська з України, то всі гроші Росія витратить на зброю, обмундирування тощо, а нам доведеться платити вдвічі більше податків. Невдовзі може початися третя світова війна. Нам сказали, щоб ми не купували Coca Cola, чіпси, не їли в "Макдоналдсі" тощо, аби в США скоротився бюджет ".

Такий звіт написала в своєму блозі учениця 6-го класу краснодарської школи №96 Яна Савченко. Її класна керівниця Яна Торяник активно займається політичним вихованням своїх учнів. "Розкажіть дітям про зрадників, які сьогодні громлять Київ та інші міста!" - закликає вчителька російської мови і літератури вже у власному блозі.

Рекомендації міністерства

З середини квітня в багатьох школах Росії проводять уроки, присвячені анексії Криму та політичній ситуації в Україні. 6 травня міністерство освіти і науки РФ опублікувало на своєму сайті рекомендації та методичні матеріали до цієї теми.

Анексію Криму можна пояснювати по-різному

Анексію Криму можна пояснювати по-різному

Коротка історія Криму, викладена в посібнику, закінчується подіями останніх місяців і містить політично забарвлені висловлювання, які повинні "пояснити" дітям позицію російської влади: "У Криму посиленими темпами йшла штучна українізація, котра утискала права як російської більшості, так і інших народів півострова", < ...> "Владу в країні (Україні - Ред.) захопили підтримувані країнами НАТО праворадикальні та русофобські елементи". При підготовці до занять вчителям рекомендується "підкреслити обґрунтованість возз'єднання з точки зору міжнародного права, моральних і етичних норм".

"Держава йде до школи з ідеологією"

Викладач московської гімназії №1543 й автор кількох шкільних підручників історії Леонід Кацва не хотів би проводити урок, присвячений Криму та Україні: "Це гостре політичне питання, з якого батьки дітей висловлюють різні позиції. Тому подавати однобоке бачення тут недоречно". Як вважає Кацва, "держава заходить до школи з певною ідеологією, і це недобре".

В інтерв'ю DW учитель вказав на очевидну тенденційність навчального посібника: "Те, що Крим - споконвіку російська земля - це неправильно, тому що в XVIII столітті Росія захопила Крим збройним шляхом. До того це була земля татар. Всі спроби знайти присутність росіян у Криму до 19 століття притягнуті за вуха. Хіба що там торгували російські купці".

У багатьох школах Росії активно використовуватимуть рекомендації міністерства освіти щодо Криму, вважають експерти.

У багатьох школах Росії активно використовуватимуть рекомендації міністерства освіти щодо Криму, вважають експерти.

Також викладач критикує висловлену в методичних матеріалах тезу про те, що територія Криму в 1954 році була "попри будь-які закони "подарована "примхою нетверезового султана". (Ця цитата з Олександра Солженіцина наводиться в навчальному посібнику як аргумент - Ред.). Кацва нагадує, що рішення про передачу Криму Україні було ухвалене Микитою Хрущовим з адміністративно -господарських міркувань: "Крим не має з Росією сухопутного кордону. Їм було зручніше управляти з України. Це був не подарунок".

Водночас учителі не зобов'язані користуватися цим посібником, а також не зобов'язані проводити уроки, присвячені Криму, нагадує Леонід Кацва. "У нас такого уроку в школі просто не було, це питання було залишене на розсуд вчителів", - сказав він. "Я розмовляю з дітьми на цю тему, тільки якщо вони самі ставлять запитання. Я вважаю, треба вислуховувати їхню думку, треба давати історичну довідку, уточнювати інформацію, наприклад, про долю кримських татар, про яких у посібнику нічого не говориться", - підкреслює учитель.

Керівництво до дії?

Його колега Олексій Кузнєцов, викладач суспільствознавства, назвав рекомендації міністерства освіти та науки "однобокими і пропагандистськими". "До історії цей текст не має жодного відношення", - вважає Кузнєцов. Водночас він стверджує, що співробітники багатьох російських шкіл активно використовують рекомендації міністерства: "Більшість російських учителів, на жаль, будь-який папірець сприймають як керівництво до дії".

Григорій Тарасевич провів урок про Крим ще до його анексії

Григорій Тарасевич провів урок про Крим ще до його анексії

Більш того, як правило, викладачі готові підтримувати позицію, висловлену в методичних матеріалах. Це, на думку Кузнєцова, не дивує: "У Росії більше мільйона вчителів. Якщо 85 відсотків населення країни підтримують анексію, то чому вчителі історії мають бути винятком? Я думаю, в Москві знайдеться від сили 200 учителів, які не проведуть цей урок або проведуть його стримано".

Водночас викладач далекий від того, щоб засуджувати: "Більшість шкільних учителів у всьому світі виконують завдання, поставлені державою. Запитувати потрібно в держави, а не в конкретного Івана Івановича, котрий веде урок історії".

Альтернатива можлива?

Викладач суспільствознавства московської школи №261 Григорій Тарасевич провів у 7 -му класі урок з питань Криму ще до його анексії Росією . "Це було необхідно, оскільки діти самі ставили багато запитань" , - розповідає Тарасевич.

Замість того, щоб переповідати чиюсь позицію, він за методом випадкової вибірки поділив учнів на групи по 4-5 осіб. Одна група називалася "Кремль", інша - "Українська влада", третя - "Захід", четверта - "Російська опозиція", п'ята - "Крим". Один хлопчик добровільно зголосився бути Януковичем. Дітям було запропоновано обговорити ситуацію в рамках своїх ролей, а після цього сторони конфлікту повинні були домовитися.

"Це було потрібно, щоб діти зрозуміли, що ті, з ким вони щойно гралися на перерві, можуть випадково опинитися в протилежному політичному таборі, - пояснює Тарасевич.- Але це не привід відмовлятися від діалогу".

Результат вийшов парадоксальний, розповідає учитель. "Крим" весь урок сидів тихо. "Янукович" приставав до всіх по черзі, вимагаючи і благаючи визнати його легітимним президентом, але його ніхто не слухав. "Кремль", "Українська влада" і "Захід" у розпалі вигукували кожен свої гасла. У цей час окремі їхні представники тихенько зустрілися і почали домовлятися про знижки на газ в обмін на політичні поступки, розповідає Тарасевич.

"Якби не пролунав дзвінок, московські школярі, схоже, могли б досягти куди більших успіхів, ніж дорослі політики", - вважає викладач суспільствознавства.

DW.COM