1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Як Путін Меркель підманув

Роль Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) у війні в Іраку стане, вочевидь, предметом розслідування спеціальної слідчої комісії. З такими ініціативами виступає німецька опозиція. Газета LEIPZIGER VOLKSZEITUNG з цього приводу пише:

Опозиція в Бундестазі вперше пограла мускулами. Одностайність щодо створення спеціальної слідчої комісії може стати першим парламентським успіхом німецьких „зелених”, Лівої та Вільної демократичної партій. Звичайно, голова фракції соціал-демократів може бурхливо обурюватися від імені своєї партії та закидати старим партнерам по уряду легкодухість. Петер Штрук як колишній міністр оборони, який теж не стояв осторонь сумнівних політичних рішень у галузі безпеки, мав би це, власне, краще розуміти. Громадськість має право знати, чи в „червоно-зелених”, всупереч гучним суспільним закликам до миру в Іраку, все ж таки рильце в пушку, - переконана LEIPZIGER VOLKSZEITUNG.

Чи грав колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер подвійну гру в Іраку, розмірковує бельгійська газета LA LIBRE BELGIQUE:

У грудні урядові Меркель ще якось вдалося уникнути створення слідчої комісії Бундестагу щодо скандалу навколо незаконного утримування в тюрмі громадянина Німеччини ліванського походження Халіда аль-Масрі. Однак афера навколо діяльності Федеральної розвідувальної служби BND у Багдаді є краплиною, яка, здається, переповнить чашу терпіння. Якщо підтвердиться інформація, що два німецьких шпигуни допомагали американцям у березні 2003 року визначати цілі для бомбардувань, тоді довіра до діяльності колишнього „червоно-зеленого” уряду, який свого часу проголосив категоричний спротив збройному конфліктові в Іраку, буде цілком вичерпана, - констатує LA LIBRE BELGIQUE.

Натомість німецька газета HANDELSBLATT виступає проти створення комісії:

Діяльність таємних служб має бути таємною. І вона не може бути предметом розгляду спеціальної слідчої комісії. Певною мірою з’являється підозра, що саме це й може бути аргументом прихильників створення комісії, оскільки ніщо так не підходить для політичних дискусій, як багатомісячне поширення тверджень, котрі не можуть бути спростовані. Тому існує загроза, що удаване бажання з’ясувати правду насправді погіршить ефективність діяльності німецьких розвідслужб. Яка ж країна після цього матиме бажання проводити спільні таємні акції з німцями під рампою? - запитує HANDELSBLATT.

Британська газета FINANCIAL TIMES звертає увагу на такий аспект:

Шанс цієї акції полягає в тому, що на державно-політичному рівні будуть з’ясовані важливі питання. Німеччина може виробити спільне рішення щодо масштабів діяльності таємних служб у новій геополітичній ситуації. Дискутуватимуться питання про те, в яких рамках мають працювати німецькі спецслужби і які критерії мусять діяти в антитерористичній боротьбі. Якщо в цій галузі вдасться чогось досягти, це буде набагато ціннішим, аніж просто ще одне історичне зведення рахунків з „червоно-зеленими”, - зазначає FINANCIAL TIMES.

До іншої теми. Днями російський президент Володимир Путін попри міжнародну критику таки підписав суперечливий закон про діяльність неурядових організацій. Німецька газета DIE WELT вважає, що у такий спосіб російський лідер провчив Європу та, зокрема, німецького канцлера Анґелу Меркель, яка цього тижня відвідувала Москву:

Володимир Путін не побоявся нового канцлера і дав їй та іншим критикам закону таким чином зрозуміти, що він вчинятиме так, як сам вважає за потрібне, і не орієнтуватиметься при цьому на думку Заходу. У Росії цей закон вже оприлюднили. Через 90 днів він набере чинності. Однак його дія помітна вже тепер. У північнокавказькій республіці Інгушетія установи вже заборонили діяльність трьох закордонних гуманітарних організацій. Серед них - і німецька група Help. Її голова, колишній депутат від Соціал-демократичної партії Німеччини Рудольф Біндіг упродовж років подавав на розгляд Ради Європи вкрай критичні звіти щодо Чечні, - читаємо в газеті DIE WELT.

Тему продовжує ще одна німецька газета SÜDDEUTSCHE ZEITUNG:

Анґела Меркель мала би почуватися у зв’язку з цим підманутою. Адже ще в понеділок у Москві вона натхненно намагалася переконати російського президента утриматися від підписання цього закону. Путін у такий спосіб ще раз довів, що зростаюча до нього недовіра Заходу є справедливою, що його відкриті претензії - домогтися для Росії міжнародного статусу світової сили - не слід плутати з відкритим стилем керування. Сигнали, які надходять з Москви, спантеличують і залишаються часто незрозумілими. Сюди належить також тема Ірану, в якій Путін все ще веде приховану гру, а також закон про неурядові організації, - підсумовує SÜDDEUTSCHE ZEITUNG.

Огляд преси підготувала Христина Ніколайчук