1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Як зберегти історичні центри східноєвропейських міст?

На початку цього тижня Львів був центром дискусії навколо проблем збереження історико-культурної спадщини Східної Європи. Представники громадських, наукових та державних інституцій зібралися в українському місті на конференцію, яку організували Львівська Асоціація розвитку туризму та Міжнародний Фонд ”Відродження”.

Головна увага учасників конференції була зосереджена на вирішенні екологічних проблем міст, де пам’ятки архітектури та історичної забудови мають всесвітнє значення, і потребують захисту. Загалом до Львова приїхали близько чотирьох десятків фахівців-екологів та архітекторів з шести країн – Польщі, Чехії, Литви, Росії, Вірменії та Грузії. Всі вони в той чи інший спосіб долучаються до збереження історико-культурних комплексів та ландшафтів історичних центрів. Лейтмотивом всієї зустрічі став постулат про неможливість збереження історичної забудови міст без вирішення нагальних екологічних проблем. За словами організаторів, вибір учасників не випадковий – для обміну досвідом запрошено представників країн, які вже є членами Європейського союзу, а також країн пострадянського простору.

Проблеми історичних міст на терені екс-СРСР майже ідентичні – таке переконання висловлювали учасники конференції, однак напрямки їх вирішення доволі різноманітні. Скажімо, проблема забудови центральної історичної частини міст. Часто-густо вона пов”язана з самовільною забудовою, яка не вписується в архітектурний ансамбль, і проводиться не завжди з дотриманням усіх вимог щодо ведення будівництва в історичних районах міст. У вирішенні цієї проблеми цікавим є досить радикальний досвід Грузії, де запропонувано в судовому порядку зносити самовільні забудови. Говорить голова Асоціації розвитку туризму Тбілісі Мамука Ніколадзе:

”Я акцентував увагу на тому, як все можна виправити, я маю на увазу забудови ще до 2004 року. Зараз у нас нова влада, вони знайшли новий підхід і всі справи незаконних забудівель розглядають у судах. Наприклад, вже є рішення суду щодо знесення одного будинку на вісім поверхів, який нещодавно побудовано у центрі Тбілісі, серед одно- і двоповерхових архітектурних пам’яток міста. Таких прецедентів у пострадянських країнах ще не було. Думаю, за кілька тижнів нам це вдасться зробити. До вирішення цієї проблеми долучилася громадськість, владні органи та комітет збереження пам’яток архітектури”.

Одна з головних проблем самовійльної забудови полягає в тому, що каналізаційні системи старих міст просто не витримують масивних залізобетонних будівель. У центральній частині Львова, що охоплює понад дві тисячі пам’яток архітектури, внесених до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, від таких забудов осідає грунт, - зауважують фахівці. А оскільки місто фактично збудовано на річці Полтва, то масивні фундаменти сприяють підтопленню старих будинків та руйнуванню фасадів. Досвід знесення незаконних будівель цілком можна застосувати і в Львові, переконаний начальник управління охорони та збереження архітектурних пам’яток міста Микола Гайда.

Втім, для Львова більш гостро стоїть не так проблема самовільної забудови, як нефахової реконструкції та переоблаштування житлових будинків під крамниці і кав’ярні. Нерідко такі перевтілення проводять без збереження первинного вигляду та з пошкодженнями пам’яток архітектури, - додає Микола Гайда.

У Росії подібні проблеми також існують. Росіяни ж воліють вживати інших заходів щодо охорони історичних пам’яток. Вони роблятьт ставку не на знесення будинків, а передовсім на надання всіх можливих охоронних статусів історичним територіям. Наступним етапом може стати виховна робота з підвищення культурного рівня населення та чиновників, вважає російський експерт-еколог Марина Рубцова.

До речі, і в Україні відомі численні випадки, коли чиновники незаконно видавали дозволи на вирубування зелених насаджень. На місці парків та фруктових садів будують заправки, стоянки та котеджі. Говорить представник управління охорони навколишнього середовища та природних ресурсів у Львівській області Віктор Макарчук:

”Я вважаю, забудову заправками міста – хаотичною. Інфраструктура міста розроблена ще на 1999 рік і вона лише доповнюється. Немає чітко розробленого генплану. А це проблема місцевої влади, яка дозволяє собі робити такі речі, віддавати земельні ділянки із зеленими насадженнями під забудову. Законодавство ж сприяє цьому, бо влада незалежна від контролюючих органів, зокрема екологів.”

Зрештою, схожі проблеми є не лише в українців, але й у вірмен та поляків. Останні запропонували, приміром, розробити для Львова спільний проект розвитку зелених територій в історичній частині міста. У проекті йдеться про створення пішохідних зелених алей із висадженням кущів. Проект за сприянням польської сторони буде передано на розгляд комісії ЄС. Цілком можливо, припускають поляки, що проект буде профінансовано ЄС у рамках програми ТАСІS.

Галина Стадник